Володимир Боднар — один зі 207 захисників України, яких вдалося обміняти 31 січня. У полон чоловік потрапив у червні 2022 року на Луганщині. Повернувся на Тернопільщину 24 лютого.
Володимир розповів Суспільному, що коли на фронті українські захисники просувалися, то ставлення до полонених українців погіршувалося.
"Прапор для мене дуже важливий, бо саме його я отримав, коли нас обміняли. На прапорі є підписи усіх хлопців, які були в полоні та 31 обміняли. Це для мене великий подарунок, думаю, що до кінця життя його берегтиму, бо він заслужений кров’ю".
Володимира Боднара звільнили з полону 31 січня, а 24 лютого він повернувся на Тернопільщину. Чоловік воював на луганському напрямку. У червні 2022 року потрапив у полон. Росіяни утримували Володимира в Суходільській виправній колонії. За словами Володимира, там схуд на 20 кілограмів.
"Коли до нас застосовували фізичну силу, то ми знали, що в них на фронті погані справи. Використовували електричний струм, коли просили подзвонити додому. Коли вже повертався додому, 31 січня, побачив, прапор і писало Україна, то з’явилися сльози на очах, хоч казав собі, що буду триматися, але не міг стриматися".
Мати Володимира Галина Боднар розповідає, майже 2 роки чекала на сина і молилася.
"Дзвонить телефон до мене з координаційного штабу і кажуть: "Ви знаєте, що вашого сина поміняли?". Я почала дуже плакати, як кожна мама".
Тепер жінка, щодня намагається якомога швидше закінчити роботу, аби більше часу провести з Володимиром.
"Їзджу додому вже весела. В мене емоції вдячності, що мій син живий і повернувся додому".
Вдома на Володимира чекала також його дівчина Вікторія Костевка.
"Прийшлося мені чекати, я обіцяла йому та він мені обіцяв, що повернеться живим та здоровим. Він майбутнє мені обіцяв. Було дуже важко, чекала і вірила".
Щоб захищати Україну, Володимир повернувся з Чехії. Від кордону пішки пройшов майже 20 кілометрів до Львова. Додому прибіг лише на годину, зібрав речі і поїхав на військкомат. Останнє місце служби 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила.
"Пережити полон допомогла молитва. Відчував і молитву рідних. Наші люди найкращі, Україна обов’язково переможе, потрібно трішки потерпіти, але ми обов’язково переможемо і все буде Україна".
