У селі Мамаївці Чернівецької області відкриють пам'ятну табличку полеглим воякам УПА. Їх розстріляли силовики НКВС на початку радянської окупації Буковини. Полеглих українців не дали поховати, невідомо де їхні могили.
Про це повідомили на сторінці Мамаївської громади у Facebook.
Меморіальну дошку відкриють 25 лютого о 12:00 біля кільця села Мамаївці, на розі вулиць Шевченка та Миру. Це буде табличка воїнам боївки Захарія Басараби. Він був очільником групи жителів Ленківців, які боролися проти радянської окупації восени 1944 року.
Що відомо про боївку Захарія Басараби у Ленківцях
У 1944 році Чернівці знову опинилися під радянською окупацією — чоловіків почали мобілізовувати до Червоної армії, а в людей забирали їхнє майно. Не бажаючи цього, Захарій Басараба разом з іншими місцевими чоловіками, втік у поле. Там вони облаштували криївку, де переховувалися від радянської влади. Про це розповів племінник Захарія Іларій Басараба.
Захарій разом із гуртом чоловіків, які також не бажали підкорятися окупаційній владі, приєднався до ОУН. Дослідник ОУН-УПА з Буковини Василь Мустеца каже, ОУН-івці вираховували та ліквідовували радянських активістів та місцеву окупаційну владу. Частина місцевих підтримувала ОУН-івців, адже радянські активісти конфісковували в селян землю, продовольство та худобу.
Криївка ОУН-івців була секретною, її облаштували під землею в один рівень із ґрунтом на полі між Мамаївцями та Ленківцями. Про це місце знали лише самі повстанці та дехто з їхніх рідних. Серед них була сестра Захарія Мидорія, вона часто приносила їжу до криївки.
Іларій каже, що серед ОУН-івців у Ленківцях з’явився зрадник, який здав місце розташування криївки силовикам НКВС. Вночі вони освітили це місце пострілами сигнальних ракетниць та розстріляли тих, хто вибіг з криївки. Серед них був 30-річний Захарій із 33-річною сестрою Мидорією. Їхні рідні приїхали до місця розстрілу, де загиблі були ледь прикопані глиною. Матір Захарія лише накрила обличчя сина хустинкою. Його золотий перстень зірвали з руки разом із пальцем, розповідає Іларій Басараба.
Родині навіть не дали поховати загиблих:
"То сказали стерти з лиця землі, хрест звідти забрати. Зрівняли поле, трактори порозтягали і все. Я тепер вже не знаю, де є те місце", — каже Іларій Басараба.
Тих вояків, які врятувалися, НКВС вистежили пізніше. Їх привселюдно стратили на шибениці — так хотіли залякати людей. Страта була призначена 18 січня, 1945 року о 17:00 годині в селі Мамаївці. Нікому невідомо де поховані тіла страчених повстанців.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
