ЄС має погодити створення фонду допомоги Україні і ухвалити санкції проти РФ — глави МЗС країн ЄС

ЄС має погодити створення фонду допомоги Україні і ухвалити санкції проти РФ — глави МЗС країн ЄС

ЄС має погодити створення фонду допомоги Україні і ухвалити санкції проти РФ — глави МЗС країн ЄС
. Фото: AP /Virginia Mayo

У Брюсселі проходить засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ, головними темами порядку денного якої є продовження підтримки України у її боротьбі проти російської агресії, ситуація на Близькому Сході та в африканському регіоні Сахель. Міністри заявили про важливість досягнення згоди щодо Європейського фонду миру (ЄФМ) та створення фонду допомоги Україні, а також надання мільйона боєприпасів.

Про це міністри заявили перед початком засідання.

Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що сьогоднішнє обговорення російської агресії проти України відбувається у знаковий момент: 10 років відтоді, як Росія окупувала Крим, два роки від початку брутальної агресії проти України і менше ніж за місяць до президентських виборів в Росії.

Вона згадала про смерть російського опозиціонера Олексія Навального і заявила, що відповідальність путінського режиму у його загибелі не викликає жодних сумнівів.

Міністерка наголосила на важливості продовження багатовимірної підтримки України.

"Я закликатиму до досягнення згоди щодо Європейського фонду миру та створення фонду допомоги Україні. Важливо також продовжувати тиск на Росію і якнайшвидше ухвалити 13-й пакет санкцій та розпочати роботу над наступним пакетом санкцій", — сказала Одобеску.

За її словами, важливо також продовжувати роботу з Україною та Молдова щодо процесу розширення ЄС: "І я з нетерпінням чекаю на проміжний звіт Єврокомісії у березні".

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс також наголосив на важливості досягти згоди щодо Європейського фонду миру та формуванні фонду допомоги Україні у 5 мільярдів євро.

"Ми провели два роки в дискусіях, намагаючись з'ясувати, як ми можемо потроху допомогти Україні. Але, на жаль, оскільки ми не сформулювали стратегічну мету того, чого ми намагаємося досягти, ми не можемо заявити, що ми тут заради перемоги", — сказав він.

За словами Ландсберґіса, ЄФМ був єдиним механізмом, який Європа змогла створити і він був успішним.

"І зараз, коли ми говоримо про те, що Європа зможе чи не зможе сформувати фонд у 5 млрд євро. Коли одна лише Німеччина розглядає можливість внести 7 млрд євро. Тож для 27 країн Європи 5 мільярдів мають бути днями чи годинами роботи, щоб вирішити такі речі. Звичайно, ми можемо робити щось на двосторонньому рівні, але таким країнам, як моя, набагато складніше це підтримувати, ніж бути в групі 27", — сказав литовський міністр.

Він наголосив, що Україні потрібні боєприпаси.

"Європейські країни, країни НАТО бачили менше війни, ніж українці. Проблема в техніці. Проблема в боєприпасах, у них дуже довго був снарядний голод. Зараз співвідношення шість до одного. Це означає, що на кожні шість ракет, які росіяни можуть випустити по українцях, українці випускають у відповідь лише одну. Тож це диво, що вони досі витримують", — сказав Ландсберґіс.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав продовжувати підтримувати Україну.

"Ми повинні підтримати Україну військовим шляхом, політичним шляхом. Ми повинні надати Україні мільйон боєприпасів, які ЄС пообіцяв ще рік тому на березень цього року. Отже, ми повинні дати Україні кошти, щоб вони могли керувати своєю країною", — сказав він.

Міністр також заявив, що Естонія першою у Європейському союзі може ухвалити закон про конфіскацію активів РФ і використати їх для України.

"Ми повинні мати справу із замороженими активами, ми повинні почати їх використовувати. Минулого тижня в понеділок була хороша новина, коли ЄС вирішив почати використовувати прибуток від заморожених активів, але цього недостатньо", — сказав Цахкна.

За словами міністра, в естонському парламенті є законопроєкт про те, як країна може використовувати заморожені активи Росії.

"Я знаю, що є багато країн, які критично ставляться до реального використання заморожених активів, державних чи приватних. Але ми запускаємо цей процес всередині країни. Таким чином, ми створюємо власну систему, що спирається на міжнародне право. Вона є універсальною. І тоді ми матимемо кейс в Естонії, якщо наш парламент його ухвалить", — сказав Цахкна.

За його словами, Естонія має заморожених активів на суму близько 36 мільйонів євро.

"Тож якщо ми ухвалимо закон, то це буде перший випадок в Європі, а можливо, і в світі, коли ми зможемо реально забрати реальну частину заморожених активів і використати їх для України. І тоді вже не буде жодних відмовок, що ми не можемо зробити це юридично. Це зараз головне питання. Була б тільки політична воля. І я дуже сподіваюся, що вона буде. Наші платники податків скрізь ставлять одне і те ж питання: хто за це заплатить? Ми можемо показати на практиці, що насправді — Росія, агресор платить. Є можливість, є законний спосіб", — зазначив міністр.

Цахкна сподівається, що в найближчі пару місяців естонські парламентарі зможуть ухвалити цей закон в Естонії, і "тоді це буде як кейс і приклад того, що це можливо".

Міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб заявила, що ЄС має бути обережним в ухваленні рішення заморожених активів РФ.

"Ми повинні розглядати проблему в цілому. Це юридична проблема, і ми повинні бути дуже обережними, тому що в цих заморожених активах є також гроші, які надійшли від західноєвропейських підприємств і так далі. Тому ми повинні враховувати політичні, економічні та юридичні наслідки цих заморожених активів", — сказала вона.

Міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грлич Радман заявив, що Хорватія виступить співспонсором заходу з розмінування України.

"Я ще раз наголошу на необхідності якнайшвидшого досягнення домовленості щодо фонду допомоги Україні. І я також поінформую своїх колег, що Хорватія виступить співспонсором заходу з розмінування України, який відбудеться в Нью-Йорку наступного тижня", — сказав він.

Високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель: "Вже близько двох років, як Путін розпочав війну проти України. І не схоже, що він готовий її припинити, навпаки. Тому на обох фронтах — політичному і військовому — ми повинні продовжувати підтримувати Україну".

На початок