Скляні пляшки, вінілові пластинки, дерев’яні дощечки, а ще пральна машинка та автомобіль. Усе це для полтавки Яни Непомнящої – простір для малювання. Жінці 32 роки, 27 з яких вона малює. У роботі використовує акрилові та олійні фарби. А крім пензликів у її арсеналі – губка, ложка і тарілка.
Художниця Яна Непомняща зеленими фарбами малює на платівці квіти – це петриківський розпис.
"Хочу нестандартні квіти. Не так, як їх звикли бачити зазвичай: жовті, червоні, блакитні. А хочеться пробувати не таке, як у всіх. Пробуємо маленькими мазочками", − розповідає Яна Непомняща.
Перед початком роботи продумує композицію в голові.
"Спала, проснулася і зрозуміла, що на дерев’яній дощечці хочу ось таке намалювати, на пластиночці – інше. Головне, щоб вже була якась композиція".
Художниця згадує, як відреагували сусіди на пляшки на яких вона малює.
"Ми сюди як переїжджали і перше, що ми внесли до квартири – це був великий ящик пустих пляшок. Жителі дому потім мене запитували: «Ви так багато п’єте?». Я так глянула на них і мені так смішно, бо я ж знаю для чого вони. Говорю: «Ні, я на них малюю». Створюємо на усьому, на чому тільки бачимо. Це і зламані будильники різної форми, і пластинки, і пляшки".
Разом із Яною малюють і її діти.
"Коли Матвійко був менший, йому було років 2, то він сідав, я розкладаю фарби і поки я відвертаюся зробити мазок, Матвійко ручками змішав фарби і пішов по усьому".
Свої вироби жінка залишає вдома або дарує.
"Багато знайомих замовляють. А в основному помалювала для себе і подарувала. Немає в мене хисту до того, щоб продавати. Не вмію я".
Щоб картина вийшла гарною, в неї треба вкладати душу і створювати малюнок повільно.
"Потрібно відчути. Відчути як «дихає» картина. Із спокійним настроєм сідати за роботу. Надихають живі батьки, здорові діти, але найбільше кохання підштовхує".
Крім звичайних пензлів у роботі художниця використовує підручні засоби.
"Ми ось такими мазками за допомогою мочалки грунтуємо автомобіль. Не люблю точностей, ліній. Це все я не люблю".
Під час роботи ідея картини може змінитися, додає Яна Непомняща.
"Часто таке буває, що малюєш небо, а потім дивишся, а там вже зовсім іншу картину хочеться намалювати. Воно зараз таке й вийде. Думала зробити один пейзаж зробити, а в голові з’явилася зовсім інша картинка".
А мріє жінка про навчання у майстрів петриківського розпису.
"На даний момент у мене немає змоги поїхати до митців петриківського розпису. Щоб подивитися, як це вони роблять. Усе це ще в планах та мріях. Я сподіваюся, що вони обов’язково збудуться".
