Дорогою до села Мошанець Чернівецької області кореспондентів Суспільного зустріли двоє чоловіків – брати Анатолій та Роман Довганські. Вони ровели їх до батьківської хати, у кімнату, де жив їхній молодший брат Павло. На стінах висять його світлини, на яких Павло — усміхнений. Брати Довганські служили у різних бригадах. Павло — у Херсонській області, був гранатометником. Він загинув 16 вересня 2022 року поблизу села Правдине. Вважався зниклим безвісти — сім'я змогла отримати його тіло та поховати через рік. Павлу було 33 роки.
Найстарший брат Анатолій мовчки роздивляється альбом з фотографіями свого брата. Анатолій пішов служити першим. Йому вручили повістку вже за два дні після початку повномасштабного вторгнення. З братами спілкувався регулярно. Коли дізнався, що з Павлом сталася біда, перебував на службі.
"Коли Павлік пропав, у мене був нервовий зрив. Якраз після його зникнення мені робили операцію на серці в Інституті Амосова. Все в мене на купу склалося… Відпустити мене звідти не могли. У кожного своє завдання. Зник брат – ти все одно маєш виконувати свою роботу. Ніхто не питається, яке в тебе горе. Не будеш робити роботу – підставляєш других хлопців. Через те, що я переносив це все в собі, воно дало мені на нерви", — розповідає Анатолій.
Згодом Анатолій демобілізувався за станом здоров’я. Обидва брати служили до того моменту, поки Павла не поховали.
Матір Павла й досі не може змиритися з думкою, що її син вже не повернеться. Відкриває шафу, показує журналістам його одяг. Каже, що в моменти, коли їй тяжко, обіймає його речі, бо вони ще пахнуть її сином...
Історію родини Довганських дивіться у репортажі Суспільного.
Авторки: Катерина Гура, Марія Мороз.
