До Верховної ради України 5 лютого надійшла заява про відставку міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної. Спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що заяву буде розглянуто на найближчому пленарному засіданні. На початку грудня 2023 року у Комітеті Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбувся перший звіт Лапутіної за кілька років її перебування на посаді. Після звіту члени громадської ради при міністерстві висловили незадоволення роботою міністерки. Зокрема, критикували за погану комунікацію з ветеранами, затримку створення національного військового меморіального кладовища, а експериментальну програму "Помічник ветерана" не вважають корисною.
Суспільне поспілкувалось із народними депутатами від фракцій, які представлені у парламенті, й запитало їхню думку щодо роботи Лапутіної та чи підтримають вони її відставку.
Олександр Ковальчук, народний депутат, фракція "Слуга Народу" та заступник голови Комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:
"У жовтні 2022 року, в особистому спілкуванні з міністеркою, я відзначив велику відповідальність і складність роботи відомства, адже було зрозуміло що ця війна не скоро завершиться і відповідно буде багато питань, повʼязаних з діяльністю Мінветеранів. Тоді я сказав: у вас, на мою думку, найскладніша робота, адже запит від спільноти ветеранів є і буде гострим, масштабним і таким що вимагатиме справедливості. І це не лише площина формальних і адміністративних процедур, а й фінансові виклики задля розв'язання проблем ветеранів. Тут потрібен не один закон і не одна реформа. Це надскладний напрям", — розповів Ковальчук.
За його словами, для нього особисто, рішення Лапутіної піти у відставку — неочікуване.
"Звісно я хотів би почути виступ і звіт міністерки, поставити певні питання. Сподіваюсь така можливість буде перед голосуванням (за її відставку — ред.). В цілому волію підтримати таке її рішення і дати можливість як міністерці, яка хоче піти й, можливо, бути корисною в іншій площині, адже вже є досвід і розуміння, так і новому кандидату на цю важливу посаду", — сказав він.
Володимир В'ятрович, народний депутат, фракція "Європейська Солідарність":
"Я цілком підтримую ідею звільнення пані Лапутіної з посади міністерки у справах ветеранів. Річ у тім, що це надзвичайно важливе відомство, його важливість зросла після початку повномасштабного вторгнення РФ, коли кількість ветеранів збільшилась в рази. Мені здається, що Лапутіна за два роки перебування на посаді проявила свою абсолютну неспроможність керувати цим важливим міністерством", — сказав В'ятрович.
За словами нардепа, він має претензії до конкретного проєкту. Йдеться про створення національного військового меморіального кладовища, яке координує Мінветеранів.
"Дуже важливий, дуже чутливий проєкт, бо він стосується родин загиблих, а перетворився у цілковитий скандал саме через нездатність комунікації пані Лапутіної з родинами загиблих. Кілька разів переносилося місце, де мав реалізуватися цей проєкт. Жодного разу це не було достатньо прокомуніковано з родинами, їх просто ставили перед фактом. Кожна нарада, яких було не багато, закінчувалася скандалами з родинами загиблих. Остання нарада, після визначення нібито остаточного місця у Гатному на Київщині, знову показала, що для Мінветеранів ця тема не є важливою", — сказав В'ятрович.
Він додав, що самої Лапутіної на тій нараді не було, а була присутня її заступниця.
"Мені здається, що очільником Мінветеранів було б краще призначити людину, яка має досвід роботи з ветеранами, можливо самого ветерана", — сказав нардеп.
Михайло Цимбалюк, народний депутат, фракція "Батьківщина":
"Заява (про звільнення від Лапутіної — ред.) стала логічним продовженням того, що міністерство не стало координатором у ветеранській політиці. Сьогодні Мінветеранів повинне бути флагманом у роботі усіх інших відомств, бо сьогодні ветеран який демобілізується, по-перше, повинен пройти медичну реабілітацію, це співпраця Мінветеранів з МОЗ, це реабілітаційні центри. Наступне — це працевлаштування (ветеранів — ред.), це центри зайнятості, які дають ваучери для ветеранів", — сказав Цимбалюк.
За його словами, під час перебування Лапутіної на посаді глави Мінветеранів, відомство не взаємодіяло з органами місцевої влади, з профільним Комітетом Верховної ради.
"І це проблема. Не було співпраці з місцевим самоврядуванням, бо саме туди приходить ветеран і пані Лапутіній не вдалося залучити до роботи у Мінветеранів саме фахівців, тому що третина штату — це вакансії у відомстві, не можна так під час війни. Я вважаю, це (Мінветеранів — ред.) має стати одне з головних відомств після Міноборони та Мінекономіки. Я поважаю Лапутіну, як бойового генерала, вона насправді багато зробила для боротьби з агресором, але робота — це менеджмент, про це казав президент. І на завершення відсутність співпраці з громадською радою, яка зверталась до нас, до нардепів, публічно, про відсутність контактів і врахування позицій громадськості, в тому числі представників ветеранської спільноти — це основна причина", — сказав нардеп.
Цимбалюк вважає, що було б добре, щоб Кабмін підібрав на посаду очільника Мінветеранів людину, яка користується авторитетом серед ветеранської спільноти.
Леся Забуранна, народна депутатка, фракція "Слуга Народу" та голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної ради України з питань бюджету:
"Коли буде винесена заява (про відставку Лапутіної — ред.) в залу парламенту, я буду її підтримувати. Оскільки сьогодні дуже великий запит суспільства на потужну політику щодо допомоги й підтримки ветеранів, формування цілісної системи координації підтримки ветеранського руху. Це потребує такого очільника міністерства, який буде потужним менеджером, потужним комунікатором і людиною, яка буде достеменно знати всі необхідні особливості у взаємодії з ветеранами. Зокрема про їхній стан після завершення участі у бойових діях і подальшої реінтеграції в суспільство", — сказала Забуранна.
Що відомо про Юлію Лапутіну
Юлія Лапутіна обіймала в СБУ посаду заступниці начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки. Захистила кандидатську дисертацію з психології. Довгий час працювала в контррозвідці.
На початку 1990-х, у часи створення антитерористичного центру СБУ "Альфа", Лапутіна працювала старшою офіцеркою спецпідрозділу. Брала участь в нейтралізації сепаратистського путчу в Криму в 1994 році.
Протягом 2010-2012 років була заступницею начальника Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки.
У 2014 році у складі першої об'єднаної групи СБУ працювала в окупованому Краматорську, займалася розвідкою, збором та передачею інформації. Після звільнення Краматорська від проросійських формувань ініціювала акцію "Краматорськ — це Україна", яку підхопили в інших містах.
У тому ж році Лапутіна була призначена на посаду заступника начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки
У березні 2020 року президент Володимир Зеленський присвоїв полковнику Служби безпеки України Юлії Лапутіній військове звання генерал-майора.
18 грудня 2020 року її призначили міністеркою у справах ветеранів — після того, як 15 грудня 65-річний міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб у зв'язку зі станом здоров'я написав заяву про звільнення.
