88-річна сумчанка Віра Гаркава два роки в’яже шкарпетки для українських військових. Усього зв`язала понад двісті пар для бійців ЗСУ. На початку війни навіть хотіла записатись до лав територіальної оборони.
" Я стою і кажу: хлопці, навчіть мене стріляти з автомата. З гвинтівки я вмію, а з автомата ні. А один хлопець стоїть і каже, що там його — пересмикнув затвор і готово. А другий дивиться на мене, сміється і каже: "Бабусю, іди в’яжи шкарпетки, чому ти сюди прийшла?"
Відтоді, розповідає пані Віра, її вироби зігріли понад дві сотні бійців.
"Той рік погано було. Зима була яка, світла не було, темно, стоїть свічка, 2 свічки запалювала. Але все одно 106 пар за минулу зиму. А цього року 119 — це тільки ті, що до магазину відносимо, а ще до госпіталю 10 пар відвезли. То в Чернігів на прикордоння, там племінник.І передали вони нам ниток, он ящик стоїть. Дуже хлопці задоволені були", — говорить майстриня.
Жінка каже: одну пару шкарпеток створює приблизно за добу і в кожен виріб вкладає частинку своєї душі. Сировину купує в магазині.
"Самі купуємо, замовляємо. Бачите, оце бобіна, я вже таких 3 зв'язала. Донька замовляє через інтернет і тоді їдемо купуємо, а оце цього разу, коли у магазин відносили, там дівчата дали трохи добавки, оце такої синтетики, бо це ж шерсть, а треба, щоб носок був міцним. Вони дали нам трохи без грошей, то ж ми у них купуємо, а то вони кажуть, люди, що не вміють в'язати залишають гроші і ми на них можемо певну частину ниток купити".
Пані Віра каже, разом з донькою в’яжуть так, аби вироби були не лише теплими, а й міцними. А ще до кожної пари шкарпеток жінки додають українську символіку, подарунок та побажання.
"В’яжу і кажу: "Дай Боже, щоб цей хлопець чи дівчина, що їх одягне, залишились живими і здоровими".
"Я дуже рада, що мама знайшла себе в цьому, бо відчай, який зараз у великої кількості людей є, треба робити, треба допомагати. Робити те, що ти можеш робити. Ми можемо в'язати, в’яжемо шкарпетки і передаємо. І я впевнена, що ті шкарпетки зігріють не тільки ноги нашим воїнам, а зігріють і серце, бо ми вкладаємо тепло нашої душі у наші шкарпетки", — говорить донька пані Віри Галина Гарагуля
Вироби, через волонтерів, майстрині передають українським військовим. Пані Віра додає, зупинятися не збирається і в’язатиме шкарпетки для фронту до перемоги України.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
