Мистецтво, що зникає: які артоб'єкти в Черкасах просять взяти під охорону

Мистецтво, що зникає: які артоб'єкти в Черкасах просять взяти під охорону

З фасадів черкаських будинків безслідно зникають панно, мозаїки, барельєфи. Ці мистецькі витвори не внесені у жодний реєстр пам'яток.

Так місто ризикує втратити своє обличчя та унікальність, розповіла Суспільному керівниця обласної організації національної спілки художників України Лариса Шейх-Афоніна.

Чи можна присвоїти подібним об’єктам охоронний статус культурної спадщини?

У Черкасах зовнішні монументальні артоб'єкти не рахували та не брали на облік. Про важливість такого реєстру почали говорити лише після того, як у Черкасах зникла чергова мозаїка — Спартак.

Безслідно зникають: у Черкасах просять присвоїти монументальним артоб'єктам охоронний статус
На фото початок ремонтних робіт та утеплення фасаду. Фото: Борис Юхно

Лариса Шейх-Афоніна розповіла, що знищили монументальний твір художника Олександра Студені:

"Ми бачимо чергове знищення твору монументального, твору нашого художника Олександра Студені. Якщо хтось ще пам’ятає, то тут був зображений Спартак на коні. Воно було виконано в цікавій техніці сграфіто, коли зображення продряпується на якомусь матеріалі. Це була плитка, на якій воно було продряпано і профарбоване. Воно проіснувало досить довго. Побудована будівля десь в кінці 1960 років. Воно було в гарному стані. Там навіть ні одна плитка не була пошкоджена".

Безслідно зникають: у Черкасах просять присвоїти монументальним артоб'єктам охоронний статус
Приміщення спорткомплексу після ремонтних робіт. Фото: Черкаська міська рада

Головний архітектор Черкас Віталій Чернуха розповів, що це панно можна було б вважати "обличчям" Черкас:

"Так взяти бездумно знищити – це схоже на варварство. Будь-які зміни в фасаді в обов’язковому порядку повинні бути узгоджені з міським архітектором, це прописано у законі України. У нас є відповідна комісія ДАБК, яка відповідає за подібні рішення, яка має право штрафувати. З іншого боку, під час війни, перевірки заборонені. Стосовно цього два засідання було і запропонували батьківському комітету зняти все це утеплення і перенести в середину приміщення".

Безслідно зникають: у Черкасах історики б'ють на сполох
Головний архітектор Черкас Віталій Чернуха. Фото: Суспільне Черкаси

Ще однією болючою втратою стало знищення мозаїки на будинку культури "Дружба народів", розповіла Лариса Шейх-Афоніна.

"Зображення на фасаді було виконане у дуже складній техніці бетонного рельєфу, потім цей рельєф був оздоблений смальтою, мозаїкою. Воно виглядало не пласким, а таким об’ємним, через це воно мало свій складний характер. На ньому ніяких там комуністичних, ні соціалістичних, ні радянських зображень не було. Там люди праці й люди мистецтва. Сказали, що воно в аварійному стані і його неможливо відновити. І був конкурс, щоб зробити щось нове, і були конкурсні роботи. Але все воно стало, мабуть, не на часі".

Монументальну мозаїку демонтували під час масштабної реконструкції палацу культури 11 років тому. Історик та член топонімічної комісії Сергій Шамара такі артоб’єкти розглядає з професійної точки зору.

"У нас і досі називають площу «Дружба народів», хоча вона з 1995 року офіційно називається площею Богдана Хмельницького. Радянська і сучасна російська пропаганда кодує псевдоцінності, на мій погляд, у таке словосполучення як «дружба народів». У 2012 році було закрито панно Дружби народів, на однойменному палаці культури. Там була певна тріада по центру. Одні кажуть, що то три музи, але ж за цим пізнається давнє ідеологічне кліше, притаманне брєжнєвським часом, йшлося про слов’янство – три, так званих, братніх народи: Україна, Росія і Білорусь. По центру стоїть Росія, а поряд їй підспівують «музи» Україна і Білорусь".

Безслідно зникають: у Черкасах історики б'ють на сполох
Історик та член топонімічної комісії Сергій Шамара. Фото: Суспільне Черкаси

Лариса Шейх-Афоніна вважає, що власникам потрібно звернутись у міську раду з пропозицією знайти якусь площу, де можна зберегти пам'ятку:

"Якщо політика цього власника не сходиться із темою цієї роботи, то я вважаю, що треба власникам звернутися у міську раду чи у спілку архітекторів з пропозицію зберегти, знайти якусь площу. Навіть просто неба, де можна зберігати й показувати ці пам’ятки. Бо митці відходять, їх роботи відходять. А це як пам’ять".

Безслідно зникають: у Черкасах історики б'ють на сполох
Заслужений художник України Микола Теліженко. Фото: Суспільне Черкаси

Доробками Миколи Теліженка оздоблені чимало об'єктів по всій області. Він заслужений художник України. За його словами, зі своєї майстерні майже не виходить і запал творити нікуди не зник.

"Я багато зробив в області об’єктів. Мені подобається будищанський, найбільший в Україні мозаїчний портрет Шевченка, що на школі зроблений. Він там як гобелен висить. Школа в Кам’янці зроблена, вона як перлина там сяє."

Серед улюблених мотивів митця є один, до якого повертається постійно. Втілив його у мозаїці, і він досі прикрашає центральну вулицю Черкас.

"Ще до незалежності створений козак Мамай. Отримав я таке замовлення. Автор відразу придумує концепцію. Річ у тому, що там був магазин «Рубін»Магазин ювелірних виробів. На українській скрині завжди зображувався козак Мамай, який оберігає скарби жіночі: дукачі, монети, гроші. І від цієї ідеї почав працювати. Отака скриня вийшла під «Рубіном»".

Цій роботі пощастило, додав Микола Теліженко. Нова власниця ювелірної крамниці оцінила його художню цінність.

Безслідно зникають: у Черкасах історики б'ють на сполох
Фото: Суспільне Черкаси

Цього мозаїчного Мамая, як, власне, і всіх згаданих вище, у переліку об’єктів культурної спадщини Черкас немає. Але вони можуть туди потрапити, — розповіла керівниця сектору культурної спадщини при міській раді Наталія Осипенко. Для цього у серпні 2023 року створили відповідну міську програму.

"Основним завданням програми є виготовлення облікової документації на пам’ятки і щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, а також виготовлення науково-проєктної документації на пам’ятки й щойно виявлені об’єкти. В адміністративних межах Черкас 204 мистецьких обʼєктів. Серед них 76 пам’яток, решта – щойновиявлених об’єктів. Серед них чотири – національного значення, решта – за статусом місцевого значення".

Цей перелік не сталий, його можна доповнювати. Хоча ця процедура може тривати роками, додала фахівчиня.

Безслідно зникають: у Черкасах історики б'ють на сполох
Фото: Суспільне Черкаси

"Ініціатором внесення об'єкта до об’єктів культурної спадщини може бути і ГО, і юрособа, і фізособа, але обов’язково має бути підстава. Якщо це декоративно прикладне мистецтво, то спеціаліст має відповідно вчене звання не менше кандидата мистецтвознавства. Ну і так відповідно по кожному напрямку. Відповідно до своїх повноважень, орган охорони культурної спадщини може видавати приписи, який є обов’язковим для виконання. Це можуть бути зупинення робіт, відновлення робіт і так далі".

Пані Наталія розповіла, що "Спартак" не внесений до таких об'єктів:

"Рішенням виконавчого комітету рекомендовано ініціативній групі звернутися до управління культури отримати відповідну історичну довідку й ініціювати внесення цього об’єкту до культурної спадщини. Ідея була така: це все-таки бульвар Шевченка. То начинити бульвар декількома такими мотивами, панно з ілюстраціями по шевченківських мотивах".

Безслідно зникають: у Черкасах історики б'ють на сполох
Фото: Суспільне Черкаси

"Спартака" вважають соціалістичним реалізмом, але на думку Наталії Осипенко це не так:

"Почали писати, що це соціалістичний реалізм. Який реалізм? Це красивенна емблематична композиція. Автор Олександр Студені. Одна із перших його робіт. Головне, що ця «хвороба» по всій Україні пішла. Зараз в Маріуполі знищили геніальні мозаїки Алли Горської – відомі титани української образотворчості, навіть у Львові знищили величезне панно, авторства Володимира Патика".

Головний архітектор Черкас Віталій Чернуха зазначив, що люди не розуміють, що вони роблять:

"Це все від недосвідченості, просто люди не розуміють, що вони роблять. З одного боку вони роблять добро – вони хочуть, щоб дітям було тепліше. Але з іншого боку – не треба знищувати те, що було зроблено до вас. Велика кількість людей, які розпочинали роботу молодими, зараз уже заслужені художники й народні лауреати різних премій. Як такого реєстру подібних пам’яток не було, хоча зараз уже є розпорядження міського голови про створення подібної структури комісійної, яка буде вивчати необхідність".

Безслідно зникають: у Черкасах історики б'ють на сполох
Фото: Суспільне Черкаси

На що Сергій Шамара додав, що з точки зору історії усі об'єкти мають різну цінність:

"Але всі вони з точки зору історії мають різну цінність, бо вони несли певне навантаження для радянської влади, але ж вони несуть і мистецьку та художню цінність. Тому, не як член топонімічної комісії, а як громадянин міста Черкаси, я б закликав владу і тих, хто дає дозволи на приватизацію певних об’єктів, щоб вони ставили у договорах при передачі, що певні панно зберігаються, якщо вони експертами визнані як такі, що несуть певну мистецьку цінність і не несуть ніякого ідеологічного навантаження".

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

На початок