Іран заявив про успішний запуск у космос три супутники за допомогою ракети останньої програми, яка, за словами Заходу, покращує балістичні ракети Тегерана.
Про це пише ABC News.
Запуск стався на фоні, коли на Близькому Сході панує підвищена напруженість через триваючу війну Ізраїлю проти ХАМАС у Секторі Гази, що викликає побоювання щодо регіонального конфлікту.
Хоча Іран не втручався у конфлікт військовою силою, він зіткнувся з посиленням тиску всередині країни після смертоносного теракту повстанця "Ісламської держави" на початку січня. До того ж західні країни стурбовані ядерною програмою Ірану, яка швидко набирає обертів.
Державне телебачення назвало запущені супутники Mahda, Kayhan-2 і Hatef-1. У ньому Mahda описано як дослідницький супутник, тоді як Kayhan і Hatef були наносупутниками, зосередженими на глобальному позиціонуванні та зв’язку відповідно. Міністр інформаційних і комунікаційних технологій Ірану Іса Зарепур заявив, що Mahda вже надіслав сигнали на Землю. Перед цими запусками в Ірану були пʼять невдалих запусків супутників.
Раніше Сполучені Штати заявили, що запуски супутників Іраном суперечать резолюції Ради Безпеки ООН, і закликали Тегеран не вживати жодних заходів із застосуванням балістичних ракет, здатних доставляти ядерну зброю.
Санкції проти Ірану та ядерна угода
Санкції проти Ірану — міжнародні торговельні обмеження, які забороняють експорт до Ірану атомної, ракетної і значної частини військової продукції, прямих іноземних інвестицій в газову, нафтову і нафтохімічну промисловість Ірану, експорт продукції тонкої нафтопереробки, а також будь-які контакти з Корпусом вартових Ісламської революції, банками та страховими компаніями, фінансові транзакції та співпрацю з морським флотом Ірану.
Санкції були запроваджені США після ісламської революції 1979 року в Ірані та розширені у 1995 році переліком фірм, контрольованих іранським урядом. У 2006 році Радбез ООН ухвалив резолюцію з вимогою припинити програму зі збагачення урану.
У 2015 році Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Велика Британія підписали Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми (СВПД), так звану ядерну угоду. Її мета запобігти створенню Тегераном ядерної зброї.
17 січня 2016 року США та ЄС заявили про зняття санкцій з Ірану і розблокування близько 100 млрд доларів в міжнародних та закордонних фінустановах. Іран заявив про готовність експортувати 500 тис. барелів нафти на добу з подальшим збільшенням експорту до 1 млн барелів.
У 2018 році за президента Трампа США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди і знову запровадили масштабні санкції проти Тегерана.
Переговори про повернення дотримання умов ядерної угоди розпочалися в столиці Австрії у квітні 2020 року, але зайшли у глухий кут після обрання президентом Ірану у 2021 році прихильника жорсткої лінії у відносинах із Заходом Ібрагіма Раїсі. Тим часом Тегеран продовжує збільшувати запаси урану рівнів, що перевищують узгоджені в ядерній угоді.
У червні 2021-го МАГАТЕ повідомляла, що Іран накопичив та зберігає у 16 разів більше збагаченого урану, ніж це передбачається ядерною угодою 2015 року.
27 вересня 2021 року прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет пригрозив Ірану наслідками через подальше розгортання ядерної програми.
Організація атомної енергії Ірану (ОАЕІ) 1 серпня 2022 року запустила кілька сотень центрифуг для збагачення урану.
