Село Варварівка розташоване неподалік прифронтового Гуляйполя Запорізької області. Тож люди вже звикли до життя під обстрілами, без електрики, водопостачання. Через війну чимало місцевих втратили роботу. Втім, попри це, переважна більшість не збирається виїжджати: дорослі продовжують поратися по господарству, а діти — навчатися онлайн.
З місцевими жителями поспілкувалися журналісти Суспільного.
До повномасштабної війни в селі Варварівка проживало 257 людей. Приблизно 80 з них виїхали, розповіла староста Добропільського старостинського округу Тетяна Никифоренко:
"На початку війни багатодітні сім’ї виїхали до Запоріжжя. Виїхало десь чоловік 80, а так люди живуть. Багато переселилося сюди з Гуляйполя, які втратили житло. Переселилися в пусті будиночки".
До російських обстрілів місцеві вже звикли, останнім часом, кажуть, їхня кількість зменшилася, та за два роки повномасштабної війни, довелося неодноразово ремонтували будинки. Зокрема, ракета влучила в оселю сусідів Світлани Іванової:
" Звісно, ми дуже полякались. Поруч хату розбило, а в нас тільки побило дахи, сараї. Що було, то тим і накрили, а сараї і голубятня, там повідкривано все. Собак вбило, півня прибило, а так... слава Богу, самі залишились живі".
Майже два роки в селі відсутнє електро та водопостачання. Тож довелося купувати генератори, каже місцева жителька Альона Ковальова:
"Купуємо воду, бо в нас води немає, тільки технічна. Але технічна в нас тільки, якщо ми генератор заводимо, тоді ми можемо її взяти зі свердловини".
Немає в селі й роботи, бо до повномасштабної війни місцеві працювали переважно на фермерських підприємствах, та нині частина земель знаходиться в окупації. Втратив землю і чоловік Альони Ковальової:
"Ми врожай не зібрали, нічого... Все там залишилося. Довелось завести свиней. Отак і живемо... З того, що є".
Поки дорослі пораються по господарству, діти навчаються онлайн, але “зловити” стабільний мобільний зв'язок нині важко, каже Альона Ковальова:
"Бігаємо по хаті та шукаємо інтернет. А що робити?".
Та попри всі труднощі, місцеві жителі лишаються вдома, а волонтери привозять їм допомогу.
