Капітан ЗСУ Андрій Гнатуш — один із співзасновників центру підготовки операторів БпЛА "Академія Дронаріум". Від початку повномасштабного вторгнення вдалось підготувати понад 11 800 пілотів.
Про це в ефірі Українського радіо. Львів розповів співзасновник центру підготовки операторів дронів Андрій Гнатуш.
Мурашки, які вбивають слона
За словами Андрія Гнатуша, російсько-українська війна відкрила нову епоху воєн – на арені світових озброєнь з’явилися дешеві засоби, які з ніг на голову перевернули моделі війни. Так окрім дронів, які літають, є ще й безпілотники морського та наземного типів, якими можна мінувати та підривати російську техніку.
"З’явилися "мурашки", які майже нічого не коштують, які нещадно наносять ураження дороговартісній техніці. Це якщо порівняти вартість fpv-дрона і танка", — каже він.
Військовослужбовець зазначає, не потрібно гнатися за ефемерними числами, необхідно рухатися у напрямку ефективного застосування БпЛА. Там, де треба уразити російські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР), можна використовувати дорожчі дрони; де треба розбити техніку, там треба використовувати fpv-дрони з теплокамерою; де є необхідність уразити російську піхоту, туди мають летіти дешеві дрони.
Дрони – окремий рід військ
Капітан ЗСУ згадує, як на початку повномасштабного вторгнення він з товаришем Віктором Тараном на базі 125 бригади ТрО розпочав навчати перших операторів дронів. Спершу це були люди, які фільмували весілля, кіно, шоу, але вміли працювати з безпілотниками.
"Школа "Дронаріум" була і до війни, вона готувала пілотів для аграрного сектора, для енергетики. І ми з Русланом Беляєвим вирішили об’єднатися і створити таку академію підготовки операторів БпЛА. Коли російські війська відступили від Києва, він повернувся додому. А ми з Віктором Тараном відкрили філію "Крук". І станом на весну 2022 року з 1400 пілотів, які навчалися в Україні, ми підготували 700-800. На сьогодні ми підготували понад 11 800 пілотів", — каже військовий.
Андрій Гнатуш вважає, що дрони повинні стати окремим родом військ, тому що вони – ефективні.
"Він може розгорнутися на базі армійської авіації, в лоні Повітряних сил. Легко поясню: десять кілометрів дрончиком – це набагато краще, ніж 10 кілометрів ніжками по мінному полю", — говорить військовослужбовець.
Як стати оператором дрона
За словами Андрія Гнатуша, місячного курсу підготовки не вистачає, щоби стати фаховим оператором дрона.
"Базовий курс підготовки – п’ять днів. Це – ази, фундамент, з якими людина рухається далі. На цьому етапі вона визначає, який їй напрямок комфортний. Необов’язково бути пілотом. Є – штурман, є люди, які аналізують зібрану інформацію, дешифрують", — розповідає він.
Цикл підготовки операторів fpv-дронів – 21 день; підготовка напрямку "крила" – 12 днів. Це також вважається базою. Після того, як оператор застосує свої знання на практиці, він може йти вчитися на поглиблені курси.
"У кожному з родів військ є своя специфіка. І поглиблений курс вже застосовується суто під них", — говорить військовослужбовець.
Чоловік зазначає, що не кожен, хто навчатиметься, стане пілотом. За його підрахунками, з десяти людей, які прийдуть на підготовку, працюватимуть з роторними дронами лише вісім. З цих восьми добре керуватимуть тільки шість. Четверо – будуть себе розвивати, навчатися більше і вкладатимуть гроші у своє навчання.
"Пілотами fpv стануть тільки 20 відсотків. А пілотами ударних fpv стануть тільки 10 відсотків з тих 20. Тобто, якщо підготовлено десять тисяч пілотів, то лише 200 будуть якісними, ударними. Але вони будуть влучати в шість з десяти. І на це треба орієнтуватися, щоби бути ефективними", — зазначає він.
Також Андрій Гнатуш переконаний, що навіть якщо оператор дрона не потрапить на війну, йому ці навички в житті знадобляться. Це – як водити автомобіль, їздити на велосипеді чи плавати.
