Країни "Групи семи" (G7) наближаються до можливої конфіскації заморожених російських активів з метою передачі їх Україні.
Про це пише The Financial Times, посилаючись на власні джерела.
У статті зазначається, що останніми тижнями офіційні особи G7 активізували переговори про конфіскацію приблизно 300 мільярдів доларів із заморожених російських активів, що є радикальним кроком, який би відкрив нову главу у "фінансовій війні Заходу проти Москви".
Конфіскація російських активів могла б забезпечити альтернативний потік фінансування, особливо з огляду на очікувані значні витрати на післявоєнну реконструкцію. Однак досі уряди країн G7 здебільшого не зважувались на такий крок, побоюючись втратити довіру деяких іноземних інвесторів в активи у доларах і євро. Видання пише, що хоча Вашингтон ніколи публічно не підтримував конфіскацію, останніми тижнями США зайняли більш наполегливу позицію в комітетах G7, стверджуючи, що існує шлях до конфіскації активів, який "відповідає міжнародному праву".
"Члени G7 та інші держави, які постраждали від дій Росії, можуть конфіскувати російські суверенні активи як контрзахід, щоб спонукати РФ припинити свою агресію", — йдеться в розповсюдженому у комітетах G7 дискусійному документі уряду Сполучених Штатів, з яким ознайомились журналісти FT.
За словами співрозмовника видання, Вашингтон веде активні переговори щодо використання російських суверенних активів і вважає, що часу для прийняття рішення обмаль. Представники США припускають, що це можна обговорити на можливій зустрічі лідерів країн G7, яка збігатиметься з другою річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2024 року.
Пропозиції Євросоюзу наразі обмежувалися лише арештом російських активів, натомість зусилля були спрямовані на скорочення прибутків, отриманих фінкомпаніями, такими як EuroclearБельгійська фінансова компанія, яка спеціалізується на розрахунках за операціями з цінними паперами, а також на зберіганні та обслуговуванні активів цих цінних паперів., де зберігаються суверенні активи на суму 191 мільярд євро. Але заклики до використання самих активів стали гучнішими через політичні суперечки, що виникли у політичному консенсусі щодо додаткового фінансування для України.
Зокрема міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, висловив упевненість в існуванні законного шляху для конфіскації активів і припустив, що Велика Британія може діяти спільно із США, якщо переконати інших союзників G7 не вдасться.
"Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів", — сказав Кемерон парламентському комітету Великої Британії додавши, що наполягає на цій пропозиції у межах G7. Міністр також заперечив негативний вплив на потенційні західні інвестиції, наполягаючи на тому, що ті з інвесторів, яких могло б стурбувати це рішення, вже стурбовані самим фактом заморожування активів.
Один з американських посадовців додав, що юридичні дискусії G7 відображають важливість дотримання міжнародного права у відповідь на вторгнення Росії. Метою найближчих тижнів стане опрацювання усіх ключових питань, щоб G7 могла рухатися разом. Водночас країни ЄС, зокрема Німеччина, Франція та Бельгія, неохоче пішли на такий крок, посилаючись на юридичні проблеми, зокрема захист суверенних активів згідно з міжнародним правом. Основна частина державних активів Росії вартістю 300 млрд євро зберігається в Європі.
Попри це один із неназваних західних посадовців підтвердив виданню, що в G7 тривають жваві дискусії та "народжується консенсус" на користь використання російських суверенних активів для України.
"Усі дискусії впираються у питання: чи тільки західні громадяни та казначейства повинні платити за війну, чи Кремль також має це зробити, — сказав він.
30 листопада прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що до Конгресу Сполучених Штатів внесено законопроект про арешт заморожених активів Росії на користь відновлення України.
У липні повідомлялось, що лідери Європейського союзу підтримують плани, які передбачають введення податку на непередбачений прибуток, отриманий від заморожених активів Центробанку РФ сумою понад 200 мільярдів євро, для допомоги у відновленні України.
У жовтні влада Естонії схвалила і направила до парламенту поправку до закону про міжнародні санкції, яка серед іншого передбачає використання російських заморожених активів для відшкодування збитків, завданих Україні через війну.
