У Свято-Миколаївському соборі ПЦУ в Кременці на Тернопільщині сьогодні, 6 грудня, вперше провели богослужіння українською мовою. Саме цього дня, на свято Миколая, 191 рік тому храм окупували росіяни.
Про це розповів Суспільному виконувач обов’язків директора Кременецько-Почаївського заповідника Василь Ільчишин.
"Такий дивний збіг, що майже через двісті років саме цього дня богослужіння в соборі провели українською мовою, тут зазвучала українська молитва".
Літургію розпочали з виконання гімну України.
Прийшла на храмове свято місцева жителька Олена Костюченко.
"Сюди я ходила з дитинства, але в 2014 році ми з сімʼєю вирішили, що не можемо ходити в храм, де служать російською мовою, де платять податки в Москву. Ми перейшли в Преображенський собор. А зараз дуже задоволені, що в Кременці відбуваються такі історичні події".
Підтримав перехід храму до Православної церкви України Петро Коваль.
"Ми всі давно підтримуємо, чекали того дня. Задоволені, що цей момент настав. Також надіємось, що жіночий монастир перейде Києву, Почаївська лавра теж перейде в підпорядкування Православної церкви України".
Мати загиблого військового журналіста Дмитра Лабуткіна Алла Лабуткіна каже, прийшла на богослужіння разом з родичами інших загиблих військовослужбовців, аби підтримати перехід храму до Православної церкви України.
"Дуже тішить маленька перемога, що веде до великої перемоги. Віримо у викорінення всього російського. Ми, батьки героїв, беремо у всьому участь, тому що смерть наших дітей не може бути марною".
Очолив богослужіння митрополит Луцький і Волинський Михаїл.
"Це дуже важливо для Кременця, бо маємо поряд форпост, який називається "Почаївська лавра". Парафіяни вирвалися з російського полону, проголосували нині за вихід з російської церкви, щоби стати частиною Православної церкви України".
Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор говорить, це перше храмове свято у Свято-Миколаївському соборі за новим календарем.
"Уся громада схвалила рішення про перехід до Православної церкви України. Ми розуміємо, що є люди, які не прийшли на ці збори, бо знали, що буде богослужіння. Вони мали змогу висловити свою незгоду, але не взяли участь у голосуванні. Це було перше богослужіння в цьому соборі, яке відбувалося українською мовою. Бачимо, що за часом воно припало на свято Святителя Миколая, на храмовий празник".
Василь Ільчишин каже, перші відомості про собор датуються 1536 роком. Спочатку його будували його як римо-католицький костел. Грамоту на його заснування видала в Кракові королева Бона Сфорца.
"Собор поєднує риси пізньої готики, ренесансу та бароко. У храмі — історія не тільки Волині, але й всієї України та Європи. Це події до утворення Речі Посполитої, період Речі Посполитої, Російської імперії. Простежуємо історію України від 16 століття аж до сьогодні. Це передано в іконографії, в архітектурних стилях, у церковних речах. Був Францисканським костелом, Парафіяльним костелом, а з кінця 18 століття на початку 19 став Миколаївським собором".
Василь Ільчишин повідомив, облік внутрішнього майна храму завершили. Зараз триває звірка з архівними матеріалами.
"Якщо говорити про споруду, архітектурну будівлю, то загальний стан добрий. Стінописи частково в незадовільному стані. Їх оновлювали, але в лівій нефі потрібно проводити реставраційні роботи, бо є відлущення фресок. Ікони та хори в незадовільному стані. За день-два зможемо офіційно говорити про недостачі. Вони є".
Настоятелем храму став отець Вячеслав Савельєв. До цього чотири роки був настоятелем храму в селі Дунаїв поблизу Почаєва. Каже, дозвіл на богослужіння в храмі є поки що тільки на грудень.
"Ми раді кожному, хто ходив та хто не ходив до храму з тієї причини, що не хотів ходити в російську церкву. Роботи багато. Найперше потрібно запустити опалення, тому що воно в поганому стані, повноцінно не функціонує".
Архітектор Василь Будзик розповів, що Свято-Миколаївський собор є пам'яткою архітектури національного значення.
"Є кілька ознак, за якими визначають статус пам’ятки: приміщення побудували знані люди, відомі архітектори, воно відіграло якусь історичну роль. Собор починався як дерев’яний храм. А потім вже князі Вишневецькі перебудували й зробили його кам’яним. Тобто, це безпосередньо торкається історії України. Думаю, церква займає чільне місце серед національних пам’яток архітектури України".
Нагадаємо, 30 листопада виконавча служба примусово повернула Миколаївський собор у власність держави. Після відмови представників Української православної церкви московського патріархату добровільно покинути приміщення, в собор прийшли судові виконавці та поліцейські. Договір безоплатної оренди Миколаївського собору УПЦ МП закінчився в лютому цього року.
Що відомо про справу Миколаївського собору
- На Тернопільщині суд зобов'язав релігійну громаду повернути собор
- На Тернопільщині собор мають повернути заповіднику, а священники не з’їжджають
- Суд у справі Свято-Миколаївського собору на Тернопільщині: чи змінився суддя
- Судитимуться за собор: УПЦ МП не хоче виїжджати з храму на Тернопільщині
- Відбулося засідання суду у справі Свято-Миколаївського собору
- Справа УПЦ МП на Тернопільщині: засідання перенесли, бо суддя захворів
- Суд у справі Свято-Миколаївського собору на Тернопільщині: чи змінився суддя
- Представники московського патріархату подали апеляцію, щоб не виїжджати з собору на Тернопільщині
- Верховний суд залишив в силі постанову Західного апеляційного господарського суду
