"Від нас хочуть правил, при яких немає диктатури", – про закон про нацменшини та зміни для румунів Буковини

"Від нас хочуть правил, при яких немає диктатури", – про закон про нацменшини та зміни для румунів Буковини

На початку листопада президент підписав зміни до закону про національні спільноти. Це — одна з вимог для перемовин щодо вступу України до Євросоюзу. Наприкінці листопада розробили інший законопроєкт вже з врахуванням оцінки Венеційської комісії.

Новий законопроєкт дає більше прав представникам нацспільнот. Зокрема, можливість здобути середню освіту рідною мовою, а державною — вчити предмети, повʼязані з Україною. Також передбачена можливість створювати спеціалізовані книгарні, де не менше половини видань — мовою нацспільнот. Окрім того — мовити в медіа, де частина державної мови має становити не менше третини. Цей проєкт закону розкритикував мовний омбудсман через обмеження функціонування української в певних сферах.

Які права нацспільнот розширює новий закон, як він вплине на румунську національну спільноту в Чернівецькій області та які можливості існують для української нацспільноти у Румунії? Про це в інтерв'ю Суспільне Чернівці розповів історик та етнічний румун Сергій Гакман.

Чому закон про нацспільноти важливий для перемовин щодо вступу України до Євросоюзу

"Коли ми хочемо вступити до Європейського союзу, маємо знати, що дуже добре бути членом такого клубу, але це вимагає від нас певного рівня. Тобто це вимагає від нас певного рівня законодавства, яке забезпечує права кожної людини, незалежно від того, ми говоримо просто про громадян України чи ми говоримо про права нацменшин. Це говорить про певний рівень демократії. Правила гри, при яких немає диктатури".

Які можливості для нацспільнот у країнах Євросоюзу

"Насправді у Євросоюзі шанують права нацменшин, проте ми не можемо говорити про Євросоюз, як про організацію, яка є однаковою. Там абсолютно різні підходи до нацменшин. Наприклад, Румунія дійсно є країною, в якій шанують права нацменшин. Їхнє законодавство вважається одним з кращих у Європейському союзі. Представник кожної етнічної меншини в Румунії представлений у парламенті. Проте я одразу хочу сказати, що це єдина країна в Європейському союзі, в якій кожна нацменшина має гарантоване місце в національному парламенті в палаті депутатів.

При тому, наприклад, Угорщина є країною, яка взагалі не визнає національних меншин. У Франції є обмеження щодо національних меншин. Тобто у країнах Європейського союзу також є різне ставлення до цього.

Коли ми питаємо, чому від нас вимагають, а у них деяких речей немає, то іноді просто спрацьовує принцип того, що той хто вже в клубі, він має право визначати правила гри. А той, хто поза клубом, має дотримуватись цих правил, щоб вступити у клуб.

Чи може українська нацспільнота отримати шкільну освіту рідною мовою в Румунії

"По-перше, українська нацменшина в Румунії менша, ніж румунська в Україні. По-друге, вона більш дисперсна. Вона не проживає так компактно, як румунська меншина в Україні. І в такому випадку іноді можливість забезпечення освіти рідною мовою на всіх рівнях достатньо важка, бо люди живуть у зовсім різних населених пунктах. Трішки біля кордону ми можемо знайти кілька сіл з українською мовою навчання. Приблизно така ж ситуація в румунській частині Мармарощини, там українців проживає навіть більше, ніж, наприклад, у південній Буковині. Ну і трішки десь в центрі у районі Бухареста чи в інших місцях, але вони не живуть компактно.

Для нацспільнот в Румунії є різна норма. Наприклад, коли у закладах освіти всі предмети вивчають рідною мовою, а румунську державну мову вивчають як предмет. Або може бути навпаки, коли навчання ведеться румунською мовою, а українську мову вивчають як предмет. В деяких випадках є баланс — половина на половину. Інколи національно мова зовсім не вивчається. Але четвертий варіант як для нас, так і для румунів є неприпустимим. Тому ми його одразу відкидаємо".

Які права національних спільнот розширив закон, який підписав президент у листопаді 2023 року

"Відверто, я не бачу певного розширення прав національних меншин. Там з’явилися деякі нові норми — вперше з’явився такий розділ етнополітики. До цього про етнополітику говорили лише політологи, але на законодавчому рівні про це нічого не було написано. Є цілий розділ, що буде робити держава для нацменшин і якими принципами вона буде керуватись. Це дуже важливо, бо в такому випадку є правила гри.

Ще один момент: є закон про національні меншини, проте є міжнародні правові угоди, то ці міжнародні правові угоди і є визначальними в цій ситуації. Відповідно до Конституції, у нас так і було. Тобто в момент, коли Україна підписує певний закон, певну угоду з кимось, то вона бере на себе певні зобов’язання і ці зобов’язання стають вище національних законів нашої країни. Це є звичайна норма законодавства. Але вперше ця норма увійшла в закон про національні меншини.

Є деякі речі, які є суперечливими, але як мені повідомили представники служби у справах національності, вони зараз працюють над змінами. От, наприклад, одна з цих речей, яка була, що якщо представники національної меншини хочуть провести певний захід національною мовою, але з’являються люди, які пишуть заявку про те, що просять забезпечити переклад, то організатори мають забезпечити переклад. Ну, ніби-то все це логічно і нормально, але знаєте скільки коштує цей переклад, і коштом чого вони мають зробити цей переклад".

Про недоліки шкільної програми для румуномовних учнів

"Після прийняття закону про освіту у 2017 році різко зменшилася кількість годин, які викладаються рідною мовою. Тобто до 4-го класу усі предмети вивчаються рідною мовою, українська мова йде як предмет, 5-й—6-й класи — іде пропорція у 60% рідною мовою, 40% державною. А з 7-го по 9-й клас пропорція йде уже навпаки, тобто 60% навчання відбувається державною мовою і 40% — рідною мовою. А вже в 10-11 класах залишається румунська мова як предмет. Але навіть немає літератури рідної.

Тобто уявіть, ніби ми не вийшли з радянського союзу і ви вчитеся у школі з українською мовою викладання. І там у вас у старших класах немає української літератури. Але не все, що стосується літератури, можна викладати до 9-го класу. Є деякі твори, які потрібно викладати уже дорослій людині. Це формує людину, це про ідентичність".

Але разом з тим, це має бути не за рахунок державної мови, а треба шукати інші додаткові ресурси для розв'язання цього питання. Щоб не сприймати державу, як ту, що забороняє чи навпаки. Держава — це та, яка створює певні умови для зростання як громадянина, як просто особистості. І це дуже важливо для самої держави.

Чи зможуть реалізувати себе в Україні люди, які вчилися у школі румунською мовою

"Якщо дитина погано знає математику, це не означає, що треба закрити музичну школу. Це означає, що, можливо, треба знайти нові методики викладання математики, а не закривати музичну школу.

В тій ситуації, де діти у школах з румунською мовою навчання у старших класах не вивчають свою рідну літературу, це аж ніяк не допомагає їм вивчати українську мову. Є речі, для яких ми можемо знайти цей нормальний баланс. Це наші громадяни, громадяни України. Вони відрізняються етнічністю, але вони повноцінні громадяни цієї держави, сприймають Україну як свою державу. Молоді люди також захищають її на фронтах, ті ж румуномовні села приймали вимушених переселенців, займаються гуманітарною допомогою"

Ми є одним великим політичним народом, але ми різнимося етнічними потребами.

"Немає простих рішень. Ми вважаємо, що в румуномовних школах погано вивчають українську мову? Вибачте, коли я вивчав російську мову в румуномовній школі, то принаймні на рівні 4-5 класу класи ділилися на дві групи, щоб могли і говорити. Не лише слухати іншу мову, а й говорити цією мовою. Якщо в класі 30 осіб, то скільки разів на тиждень на уроці зможе говорити ця дитина? Ми маємо формувати розмовні навички, жодна мова не вивчається в ситуації, коли в класі понад 30 осіб.

Так, можливо треба знайти додаткові ресурси, зменшити кількість інших предметів. Можливо, не всі стануть академіками з математики чи фізики, хімії чи біології і так далі. А ось мова — це інструмент, який знадобиться незалежно від того, в якій сфері людина буде працювати. Адже як тільки людина починає говорити, ви не знаєте, хто вона за спеціальністю, але коли вона говорить літературною мовою, ви сприймаєте її, як освічену людину".

Завдяки поліетнічності Україна як держава стає цікавішою для Європи та всього іншого світу.

"Я вже не кажу про те, що проблема ставлення до нацменшин і до мов нацменшин – питання іміджу. Чим кращий наш імідж, тим більшою мірою нам допомагатимуть, а це означає швидше завершення війни. Переможне завершення, а не будь-яке. І це означає налагодження після цього абсолютно нормальних відносин з нашими сусідами".

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

На початок