Рятувальники з Чернівців понад рік розміновують деокуповані та прифронтові території України. Зокрема, знешкоджують авіабомби, непомітні міни-“пелюстки”, касетні елементи та інші боєприпаси на подвір’ях людей у деокупованих Київській та Донецькій областях.
У середньому рятувальники працюють по дев'ять годин на день — у десятикілограмових бронежилетах та іншій амуніції. Суспільне Чернівці запитало начальника відділу піротехнічної групи ДСНС області Сергія Лонгвіненка про те, як під час повномасштабного вторгнення змінили способи знешкодження боєприпасів та з чим доводиться зіштовхуватись найчастіше.
За словами Сергія, найчастіше трапляються касетні снаряди. Вони особливо небезпечні, бо мають механізм самоліквідації. Водночас у роботі зіштовхуються з усіма можливими боєприпасами: патрони, гранати будь-яких видів, артилерійські боєприпаси, мінометні та протитанкові міни, касетні елементи, танкові снаряди, авіабомби.
"Наприклад, міни-"пелюстки" непомітні і їх багато: в траві їх складно побачити. Вони можуть бути зеленими і коричневими", — розповідає Лонгвіненко.
Перед тим, як розпочинати завдання, Сергій контактує з групою. Розповідає, яку територію потрібно обстежити та до чого готуватись.
"Ми приїжджаємо на місце, вдягаємо засоби захисту: бронежилети, каски, наколінники та налокітники. Також беремо засоби пошуку, якими працюємо, інструменти, мультитули, ніж і металошукач для пошуку небезпечних предметів. Тоді їдемо на ділянку", — каже Лонгвіненко.
Окрім цього, у кожного має бути на бронежилеті турнікет. За словами Лонгвіненка, є ділянки, на яких група проходила пів гектара і було чисто, а були маленькі частини землі, але всіяні вибухонебезпечними пристроями. Чоловік розповідає, у селищі Нью-Йорку на Донеччині дістали одну з найбільших бомб.
"Ми забирали 500-кілограмову авіабомбу. Вона пробила п'ять поверхів і застрягла у підвалі, не взірвалася. У нас є грузові машини з маніпуляторами, ми її завантажили і повезли на знищення", — каже Лонгвіненко.
За словами Лонгвіненка, раніше протитанкові міни не знищували одразу, зараз роблять це на місці.
"Ставлять мікросхеми у них. Тобто якщо пронести її декілька секунд, то вона взірветься. Або навіть якщо її підняти на висоту 30 см – вона взірветься. Тому найпростіший спосіб – це просто покласти "міну-сюрприз" під протитанкову міну", — каже Лонгвіненко.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
