Рівнянки Аліна Симон та Марія Юсенко прихистили котів, вивезених із фронтових регіонів. Жінки забронювали тварин у волонтерів благодійного фонду "Клуб Лапа", які приймали у Рівному евакуйованих тварин зі сходу та півдня України.
У Всесвітній день домашніх тварин, який припадає на 30 листопада, Суспільне дізналося історії врятованих на війні котів, які знайшли новий дім та господарів.
"Коли затопили Херсон, в мене почалася дуже велика депресія, я не могла просто сидіти, нічого не робити. І я прийняла рішення взяти котика, щоб хоч якось допомогти", — розповіла Аліна Симон.
Вона забрала у волонтерів евакуйованого з Херсону кота Ітачі:
"Він їхав у Рівне цілий місяць. Його привезли спочатку з Херсону в Черкаси, потому — з Черкас у Рівне. Він приїхав через місяць дуже змучений, увесь час сидів в кліточці. У мене сльози на очі наверталися".
Жінка зазначила, що про попередніх власників Ітачі й про те, яким чином його вдалося врятувати під час затоплення Каховської ГЕС, нічого не знає.
"Я його побачила і відчула, що це мій кіт. Він чорний такий, на мене схожий. Я кажу хлопцеві: «У мене для тебе сюрприз, давай заїдемо, а ти почекаєш мене в машині». Він чекає мене, а я приходжу з Ітачі на руках, плачу, не можу просто", — додала Аліна Симон.
Окрім Ітачі жінка має кішку Теслу, яка місяць тому народила двох котенят. Рівнянка зауважила, що між собою всі тварини ладнають:
"Він дуже мене любить. Так, як і я його. Він лише зі мною спить, зі мною скрізь їздить. Я не знаю, як можна жити без тварин".
Евакуйованого з Торецька кота Візі місяць тому взяла у волонтерів благодійного фонду Марія Юсенко.
"Я пам'ятаю, що ми з чоловіком дуже сильно хвилювались. Він відпросився навіть з роботи, щоб його поїхати забрати, щоб йому було комфортно. Ми його дуже сильно чекали, бо перед цим надійшло повідомлення, що Торецьк обстрілювали і багато дуже тваринок загинули. Дуже хвилювалися, чи з нашим все добре", — розповіла жінка.
Вона зазначила, що давно хотіла мати ще одного кота:
"Є різниця між котами, які є домашніми, і тими, яких береш з притулку. Вони більше хочуть любові, тепла й віддають тобі це тепло. Дуже вдячні, що дуже помітно".
Жінка пригадала, коли вперше побачила Візі, він був виснаженим та хворим.
"Одразу звернулись до ветеринара. Виявилось, що у нього був грип. Ми лікували його, досі чхає", — зазначила Марія Юсенко.
Жінка також вважає, що перебування Візі у зоні бойових дій вплинуло на його здоров'я.
"Я помітила, що в нього косі оченята. Потім дізналася інформацію, що це може бути внаслідок того, що від вибухів бомб котенята отримують контузії і в них стають косі очі. Звичайно, потрібна підтримка таких котенят. Помічала, що котик буває грається зі старшим і може з розбігу не побачити двері і вдаритися в них ніби він їх і не бачив", — розповіла жінка.
Марія Юcенко зізналася, що в майбутньому також хоче прихистити евакуйовану собаку.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
