93-річна жителька села Бовсуни, що на Житомирщині Надія Шваб пережила Голодомор 1932 – 1933 років. Добре пам’ятає розповіді своєї мами, що було дуже важко.
Про це Надія Шваб розповіла кореспондентам Суспільного.
Надія Шваб сказала, що добре пам'ятає розповіді своєї мами, що було дуже важко. Сама жінка має уривкові спогади, адже тоді їй було 3 роки. Каже, що пам’ятає, як через дорогу у сусіда були хлопчики. І в тій родині ще був хліб. То хлопці їли хліб, а ми, каже, з рук хватали у них — такі вже були голодні.
"Нічого не було, все позабирали. Осталась одна квасоля. Щоб її не взяли, вона була просочена керосином. Ми все одно ту квасолю варили. І дарма, що вона була в керосині. Ми її їли. Та квасоля нас врятувала. Коли б не вона, то ми були б померли. Яка вже була житка гірка. Нехай Господь уже її нікому не дає", — сказала Надія Шваб, яка пережила Голодомор 1932 – 1933 років.
Спеціалістка Державного архіву області Олександра Горпинич розповіла, що Житомирщина входить до регіонів, які найбільше постраждали від голоду у 30 роках минулого століття.
"В архіві зберігаються документи, які є свідченням того, доказом цієї політики. У 1991 році почалося розсекречення документів радянського періоду. Серед них і голодомор як злочин проти людства", — сказала Олександра Горпинич.
Спеціалістка Державного архіву Житомирської області Олена Кальчук в коментарі Суспільному розповіла, що серед документів, які стосуються Голодомору, є доповідні записки селян до влади. Жінка зачитала одне зі звернень.
"До чого селяни дожили. Їсти немає що. Зараз живуть лише керівники верхівки, а селяни як були голодні, так і будуть", — цитата із документу 1933 року.
Олена Кальчук говорить, що є документи, в яких написано, що найбільше в ті часи страждали діти. Єдине. що їх рятувало, то це те, що в школах їх хоча б трішки підгодовували.
Олена Кальчук показала архівно-слідчу справу жительки Коростенського району, яку звинуватили у людожерстві.
"Двох менших донечок вона зарубала і зварила для того, щоб нагодувати старших. Сама вона їсти не могла. Вона так і вказує у свідченні", — сказала Олена Кальчук.
Спеціалістка розповіла, що в книгах, які засвідчували смерть, не завжди вказували, що причина смерті — голод. Могли писати. Що померли від старості, від невідомої хвороби. Хоча, каже, є райони, які конкретно показують причину смерті голодне виснаження чи просто з голоду.
"Люди їли все, що бачили: і тварин різних, це у свідченнях буде, і рослини, що пережовувалося", — сказала Олена Кальчук.
Нині всі документи, пов’язані з Голодомором, є у вільному доступі в архіві, сказав директор Державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан.
"На даний час всі документи відкриті. Цю інформацію треба поширювати серед людей, щоб люди користувалися цією можливістю якомога більше. Документи всі відкриті, доступ вільний. Будь-яка людина може прийти, записатися до читальної зали і попрацювати з архівними документами", — сказав Ігор Слобожан.
Раніше Суспільне писало, що 92% українців вважають Голодомор геноцидом. Про це свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг". Голодомор 1932-33 років визнають геноцидом абсолютна більшість жителів як західних, центральних, так і південно-східних областей країни.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
