Дарія Андрієнко родом з Запорізької області, її рідне місто Василівка наразі окуповане. Довгий час дівчина проживала і навчалася у Харкові. Під час повномасштабної війни Дарія вирішила відкрити власну справу в Охтирці на Сумщині. Тепер дівчина планує розширюватися та думає про відкриття кафе у столиці. Суспільне поговорило з підприємицею про мрію, яка стала реальністю під час великої війни та про ризики будувати власну справу у прикордонній області.
Як би ви себе сама представили? Що про вас мають знати?
По-перше, я творча. Саме тому я і захотіла відкрити це кафе. Раніше всі мої сфери діяльності були непов'язані з творчістю. Хоча, в дитинстві я ходила у художню школу, розвивалася. Мені було це дуже цікаво. Мені це приносило користь і задоволення. Наразі я вирішила, що хотіла б дуже свою творчість кудись вкладати. Планувалась кав'ярня взагалі, не кафе. Але вийшло, що вийшло.
Ви відкрили свій заклад у період повномасштабної війни? Як ви наважилися, зважаючи на всі ризики, адже Сумщина — прикордонна територія.
Так, це було 6 травня. До речі, на мій День Народження. Я з окупованої території, моє місто окупували під час повномасштабної війни. Я не боюсь вже нічого. По-друге, я розумію, що на даний час нашій країні, як ніколи, потрібна допомога і це розвиток, бізнес, створення робочих місць.
А звідки ви саме?
Запорізька область, місто Василівка. Але мої батьки знаходяться наразі у Запоріжжі, це неокупована територія, але це прикордонна територія. Там також обстріли. Вони не мають змогу виїхати, бо у мене тато — поліцейський, мама працює в податковій.
Якщо кожен буде розвиватись, створювати бізнес, робочі місця, будуть сплачуватись податки, допомагати нашій країні, ми скоріше зможемо вийти з цього положення, скажімо так, нашого. Звісно, я хочу додому, звісно я хочу, щоб деокупували моє місто.
Чому обрали відрити кафе саме в Охтирці?
Вирішила, що це місто — найближче до моєї душі. Я вже багато чого тут знала, розуміла і могла тут починати свою діяльність.
Наскільки складно розвивати бізнес у невеликому місті? Ви сказали, що майже пів року цей заклад, як ви відчуваєте це?
Складно у будь-якому разі. По-перше, це мій перший досвід. У процесі здобувався ще більший досвід. І наразі до мене звертаються люди, які б також хотіли своє кафе і питають досвід мій, мої помилки, мої факапи. Тому, наразі я планую зробити свій курс з цього приводу, щоб люди могли також розвиватися і розуміти цей бізнес.
Із якими складнощами ви зіштовхнулися? Наскільки це було і незвично для вас, бо ви сказали, що це перший досвід.
Працівники — це напевно було найскладніше. Бо зібрати дружню, класну команду, яка буде виконувати ту роботу, котра має бути, кожен розуміти свою роботу, це було складно дійсно. Ми витратили кілька місяців, у нас люди ось так, ось так змінювались. І наразі маємо класну команду.
Давайте пригадаємо 24 лютого, де ви його зустріли?
У мене аж мурахи по шкірі пішли. Ми були в Охтирці з 23 на 24 лютого, а десь о першій ночі я кажу: “Давай поїдемо у Харків, візьмемо речі". У мене є також собака, я розуміла, що там маю запаси їжі для нього, корму. Я до останнього не вірила, що почнеться війна. Ми приїжджаємо десь на початку 4-ої години ранку туди, хлопець іде лягає спати, а я ходжу по квартирі і просто думаю, що мені треба взяти. Десь о 4-й ранку уже почались вибухи. Ми, коли повертались, над нами пролетіла ракета. Я тоді дуже злякалась і напевно від Харкова до Охтирки я просто мовчала.
Коли ви повернулися до більш-менш звичного життя?
Десь був початок травня 2022 року. Ми повернулися тоді в Запоріжжя. Тоді виїхав батько мій з окупованої території, це було страшно, бо його шукали в місті. Бо він — начальник поліції охорони. У нас і до цього в будинку батьків живуть російські військові. Вони повиносили звідти все, що їм треба було. Це жах, складно переживати ці емоції і розуміти, як взагалі це може бути. Але я щаслива, що всі живі та здорові.
Коли ви вирішили все ж таки відкривати кафе в Охтирці, рідні підтримали чи відмовляли навпаки?
Спираючись, що перший місяць великої війни для Охтирки був надскладним. Мої батьки живуть у прифронтовому місті, вони там живуть, вони все розуміють і бачать. Коли я тільки сказала, ось я взяла ключі, буде кафе. Вони були в ступорі, а потім допомагали. Тут був хаос. Усе валялось, тут хтось прикручує щось, там хтось щось ставить, там проробляють меню, там вікна вже миють, квіти саджають. Просто був отакий от ритм.
У чому особливість вашого закладу? І який найголовніший сенс ви вкладали, коли відкривали це кафе?
Я дуже радію, коли задоволені люди, коли люди щасливі. Тим паче у такий складний час. Ми наразі робимо дозвілля для дітей. У нас кожного дня мильні бульбашки, у нас тут кожного вечора збираються діти. Також є у нас настільні ігри. Люди збираються вечорами, аби пограти, провести вечір з друзями, підтримати свій моральний стан, відволіктися від цих подій. У нас заклад pet friendly. Обов'язково. У мене є собака, це для мене дуже важливо. Ми дуже любимо собак, у нас є для них смаколики. Також у нас є стіна, де ми роздруковуємо фотографії наших хвостатих друзів.
Серед фішок закладу — кожен бажаючий може безкоштовно взяти квітку у вазі перед кафе. Дівчина нам запропонувала, що вона зможе нам приносити квіти, які ми зможемо безкоштовно роздавати людям. Це класно, це емоція. Люди щасливі, дуже важливо в наш час робити людей щасливими.
Це реально заклад — це моя душа. Я тут втілюю всі свої ідеї, бажання. Я по максимуму можу тут розгулятися, скажімо так.
Ви для себе зрозуміли рецепт, яким повинен бути заклад, аби туди приходили люди?
Має бути затишно. 100%. Ми створюємо атмосферу під кожну пору року. Намагаємось, щоб було затишно. Також персонал… людина йде за емоцією. І звісно класна їжа і класна кава — це також емоція.
Під час війни кількість підприємців зросла у два рази. Це вау, це круто. Зараз також можливості такі є, гранти від держави. Це класно, це розвиток. Тому, наша країна обов'язково буде квітучою. Це 100%. Розвиненою державою.
Про що ви особисто наразі найбільше мрієте?
Про перемогу в першу чергу, бо я реально хочу додому. Я впевнена, що скоро буде перемога і все буде супер.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
