У громадах Полтавщини запрацювали мобільні соцслужби. Обслуговують, зокрема, одиноких, літніх та тяжко хворих людей, які живуть у віддалених селах.
Про це розповіла Суспільному експертка з організації соціальних послуг в Україні Ганна Левкіна.
Мобільна соціальна служба в Опішнянській громаді
Мобільна соціальна служба в Опішнянській громаді – одна із трьох на Полтавщині. До її складу входять соцпрацівники, медична сестра, перукар, фахівці з соціальної роботи, психолог та водій. Залучатимуть також юриста та священника, каже Юлія Окара.
"Отримують такі послуги одинокі особи похилого віку та непрацездатні громадяни з інвалідністю, які проживають у віддалених населених пунктах нашої громади та потребують постійного стороннього догляду. Раніше ці люди не отримували соціальних послуг. Їх доглядали або сусіди, або далекі родичі, або просто небайдужі чужі люди у приватному порядку", — каже директорка центру надання соцпослуг Опішнянської громади Юлія Окара.
"Ми можемо і позамітати, принести воду, винести сміття, також допомогти на вулиці почистити сніг, принести дрова, розпалити піч, приготувати їсти, помити посуд, овочі поприносити з льоху, продукти купити, ліки, на ринок сходити, платити комунальні платежі. Також ми можемо попрати і посушити речі", — говорить соцпрацівниця мобільної соціальної служби Дар’я Папета.
Окрім Опішнянської, виїзна соцслужба запрацювала у Котелевській та Пирятинській громадах регіону. А з грудня буде і в Миргородській, каже Ганна Левкіна.
"Мобільні соціальні служби створені завдяки проєкту "Місцеве самоврядування та реформа децентралізації влади в Україні". Це велика програма ООН з відновлення та розбудови миру", — каже експертка з організації соціальних послуг Ганна Левкіна.
За словами Ганни Левкіної, на сьогодні Україні працює 18 мобільних соціальних служб. Їхню роботу оплачують із бюджету громад.
До 86-річного Олександра Ващенко у селі Васьки Опішнянської громади приїжджають працівники мобільної соціальної служби. Чоловік проживає разом із дружиною. Фахівці соцслужби привезли подружжю продукти, наводять лад у помешканні та допомагають з обідом.
"Картопляники – це в Олександра Івановича коронна страва. Він дуже їх полюбляє, так що частенько готуємо, допомагаємо. Не дуже вони засмажені, бо треба жаліти через вік. І вони споживають таку їжу на «ура»", — каже соцпрацівниця мобільної соціальної служби Надія Лазоренко.
"Рубаємо дерево сосну, перерубуємо і заносимо у сарайчик. А далі воно тут зберігається від дощу, від снігу", — говорить водій-робітник мобільної соціальної служби Олександр Ткаченко.
Родина Ващенків проживає у селі 15 років. Діти та онуки, кажуть, за кордоном.
"Дуже важко, але нам допомагають, спасибі соцпрацівникам. Що найважче? Що бачиш, що треба зробити, а не можеш. Оце найважче. Дашечка така, що бачить, те й робить. «Давайте я, давайте я». Каже: «І приберемо вам, і випремо, і павуків половимо", — говорить Валентина Ващенко.
"Клопоту багато в такому віці. А так дуже вдячні, треба ж дожити, і ще на тебе й увагу звертають, оце суспільство так суспільство. Співаємо з нею, читаємо багато", — говорить місцевий житель Олександр Ващенко.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
