Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс заявив, що наразі розглядається скорочення допомоги Україні й тому для Євросоюзу настав час продемонструвати лідерство і прийняти "важливі рішення" для підтримки Києва.
Про це Ґабріелюс Ландсберґіс сказав на пресконференції перед засіданням Ради міністрів закордонних справ ЄС.
"З огляду на те, як зараз виглядає ця ситуація, я можу сказати, що Путін готується здути пил зі своїх планів на День перемоги, які він на деякий час відклав. Але бачачи дискусії, які відбуваються у Вашингтоні, а також нездатність Європи продовжити військову підтримку України та посилення тиску на українців на фронті, я думаю, що він із задоволенням може знову почати планувати. І ще гірше. Зараз ми бачимо, що його плани мають здійснитися", — пояснив міністр.
Ландсберґіс вважає, що для ЄС настав час "продемонструвати лідерство" у питанні підтримки України.
"На мій погляд, що Європа змогла просунутися, щоб День перемоги, єдиний День Перемоги у цій війні відбувся в Києві й відзначався українцями. Але тепер, очевидно, скорочення (допомоги — ред.) розглядається знову. І ми змогли прийняти дуже важливі рішення, і Європа змогла продемонструвати лідерство. Настав час зробити це знову", — сказав він.
За його словами, без підтримки ЄС, може настати час, коли ЗСУ не зможуть воювати.
"Будь-яке припинення вогню і наполягання на переговорах – це веде до Дня перемоги в Москві. Путін дуже чітко наполягав на цьому. І може настати день, коли українці не зможуть воювати далі, тому що ми не можемо забезпечити їх зброєю. І таким чином ми прагнемо до перемоги Путіна, і ми повинні бути дуже чіткими. Немає золотої середини. На жаль, сірої зони немає. Немає ні дерева, ні каменя, за яким можна було б сховатися", — сказав Ландсберґіс і додав, що єдине виправдання полягає в тому, що Європа забезпечила можливість надати додаткові боєприпаси та зброю до цього.
"Отже, ми говоримо лише про останню обіцянку цього року, яка не здійснилася, і, на жаль, я не думаю, що вона здійсниться. Тоді як Північна Корея постачає Росії боєприпаси", — сказав урядовець.
Він додав, що якщо деякі країни-члени ЄС не хочуть брати участь у додатковому фінансуванні Європейського фонду миру, то інші держави нестимуть "цей тягар на своїх плечах".
"Те, що країни, які не хочуть брати участь у цьому, можуть не брати участі, це означає, що моя країна або країни, які братимуть участь, нестимуть більший тягар на своїх плечах. Литва готова це робити. Це означає, що це буде не 27 держав, а менша група країн", — сказав Ландсберґіс.
Країни Євросоюзу 23 травня обговорювали збільшення фінансування Європейського фонду миру на 3,5 мільярда євро, який поширюється не лише на Україну, однак не змогли дійти остаточної згоди з цього питання.
У червні Боррель запропонував створити спеціалізовану секцію в Європейському фонді миру, щоб надавати до 5 мільярдів євро на рік протягом наступних чотирьох років на оборонні потреби України.
Що таке Європейський фонд миру
Європейський фонд миру був створений у березні 2021 року для фінансування всіх заходів спільної зовнішньої політики та політики безпеки, пов’язаних із військовими та оборонними питаннями. Щоб запобігати конфліктам, задля збереження миру та зміцнення міжнародної безпеки та стабільності. Зокрема, Європейський фонд миру дозволяє ЄС фінансувати дії, спрямовані на зміцнення потенціалу країн, що не входять до ЄС, а також регіональних і міжнародних організацій у військових і оборонних питаннях.
Фонд є позабюджетним інструментом і мав загальну фінансову межу в 5 мільярдів євро в цінах 2018 року на період 2021-2027 років. Існують річні межі, які коливаються від 420 мільйонів євро в 2021 році до 1,132 мільярда євро в 2027 році. Внески держав-членів визначаються на основі ключа розподілу валового національного доходу.
Завдяки фонду ЄС підтримує Збройні Сили України через шість послідовних пакетів підтримки, а також багато інших країн, таких як: Мозамбік, Грузія, Республіка Молдова, Республіка Малі, Сомалі, Нігер, Боснія і Герцеговина, Ліван та Мавританія, а також військових компонентів операцій з підтримки миру під проводом Африки та багатонаціональних підрозділів, таких як Балканська медична оперативна група.
86% загальної фінансової стелі на 2021-2027 роки вже було виділено у 2022 році. Це зробило необхідним її перше збільшення.
