У Тернопільському Карітасі збирають подарунки до Дня святого Миколая. Долучитися до акції можуть усі. Для цього потрібно принести іграшки, канцелярію, солодощі або фрукти в приміщення фонду.
Про це Суспільному розповіла координаторка дитячих проєктів Карітасу Аліна Муц.
Одна з сімей, для якої збирають подарунок, переїхала до Тернополя зі Скадовська Херсонської області.
Катерина Юрасова разом із сім’єю живе в Тернополі більше року. Сюди через повномасштабну війну переїхали зі Скадовська, що на Херсонщині. У жінки троє дітей, наймолодший із них – Артем. 19 листопада хлопчикові виповниться два роки. Катерина пригадує той день, коли почалося повномасштабне вторгнення.
"О 5 ранку ми прокинулися, ми одразу навіть не повірили, що почалася війна, вийшли на подвір’я і відчули, що десь щось стріляло і гепало дуже сильно, бо поряд і Олешки, все поряд біля нас. Ракети літали, безпілотники літали так низько, що листя падало. Взагалі тиждень ми спали одягнені і біля ліжка стояли речі, документи", — каже Катерина Юрасова.
Через два тижні, каже Катерина, вирішили виїхати з Херсонщини. Волонтерський центр допоміг знайти автобус. "В них у волонтерському центрі був такий звичай на кожен волонтерський рейс брати дитину. Тобто, вони вважали їх янголами-охоронцями. І коли ми вже сіли у волонтерський автобус, коли ми вже поїхали, водій сказав: "Ви наш янгол-охоронець, провідник і все". Отак ми сіли і всі сказали: "Веди нас". Так ми виїжджали. Десь плакали, десь сміялися. Більше було сліз, радощів не було. Бо виїжджати з дому в інше місто не хотілося. Було страшно, бо розуміли, що можемо стояти багато часу на пропускній"
Старша донька Катерини виїхала за кордон, а жінка з двома синами переїхала до Тернополя. Перші три місяці жили в Карітасі. Тут, розповідає жінка, Артем робив свої перші кроки і знайшов хрещених батьків. Згодом працівники благодійного фонду підшукали для сім’ї будинок. "Через Карітас нам знайшли будинок. Платимо лише за комунальні. Я взагалі не вірила, що є такі люди. Власниця будинку дуже чуйна людина, вона одразу ввійшла в наше становище. Каже: "Якщо є будинок і я там не живу, чому маю не пустити лдей, які дійсно потребують житла? Дізнавшись, що я з дітьми і побачивши нас на фото жінка сказала: "Все, ви мої, рідні". І ми до цього часу спілкуємося як рідні люди".
Тернопіль став для них другим домом, каже Катерина, тут має нових друзів, а сину Артему навіть вдалося стати актором. У виставі "Ісус – Син Бога живого" він зіграв дитя на руках Ісуса. "Прийшли на день народження Оленки в театр, вона святкувала з колегами, ми прийшли її привітати. Поряд з нами сидів син режисера цієї вистави. І глянувши одразу на цього хлопчика, він сказав: "Цей хлопчик повинен бути у виставі. На другий день ми одразу прийшли спробувати і все, і так ми залишилися грати роль, тому що всі були в захваті, Артему одразу сподобалося. І так ми залишилися і на даний час на кожній виставі ми зриваємо оплески". Артем, розповідає Катерина, одразу вжився в роль.
"З першого дня реагує дуже добре, вони потоваришували з головним героєм Ісусом, і за кулісами поміж собою ми називаємо його хрещеним татом. Він знає, хто його бере на руки, він знає, що йому хлібчик дасть на сцені, і тому він з першого дня вжився в роль, вже все він розуміє, куди йому йти, де переодягатися, скільки це часу займає, тобто він спокійно поводить себе"
Сім’я Катерини – одна з учасників акції "Миколаєм можеш стати ти", яку організовує Карітас. Для них у фонді збирають подарунковий набір, розповідає координаторка дитячих проєктів Карітасу Аліна Муц. "Учасниками акції є учасники наших благодійних проєктів "Діти", який підтримує Карітас Словаччини, проєкту "Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю" та прокєту "Простір дружній до дитини". Ну і також святий Миколай у цьому році не омине наших стареньких, які є учасниками проєктів "Домашня опіка" та "Про милосердя". Загалом акція буде охоплювати понад 500 людей".
Приносити подарунки можна в приміщення Карітасу або ж перерахувати гроші на рахунок фонду. Таку акцію до Дня святого Миколая у Карітасі проводять 29 років поспіль, каже Аліна Муц.
