Щоб голосувати на виборах помірковано, треба мати не інтуїцію, а базу знань. У тому числі про класичні політичні технології та практики, поширені в українських реаліях.
Сьогодні ми розповідаємо про адмінресурс. Цей термін має російське походження, увійшов до української політичної теорії та практики приблизно наприкінці 1990-х років та, на жаль, закріпився. І має загалом негативне значення "вбивці демократії". Адмінресурс — це непомітне, таємне обмеження нашого вибору. Це коли "дитячий майданчик в обмін на підпис": систематичне зловживання довірою виборців та іншими видами ресурсів. Суспільне розбиралося, як йому запобігти.
Різновиди адмінресурсу
Виокремлюють п'ять видів: інституційний, бюджетний, силовий, регуляторний і медійний.
1. ІНСТИТУЦІЙНИЙ
Інституційний адмінресурс — це використання кадрових ресурсів та матеріально-технічних засобів в інтересах окремих партій чи політиків. Звісно ж, за умови, що в конкурентів такого доступу немає. Зазвичай це участь держслужбовців у передвиборчих заходах того чи іншого політичного кандидата (у робочий час) або прямий і непрямий політичний тиск на інших кандидатів-конкурентів, активістів, членів виборчих комісій.
Яскравий приклад: під час президентських виборів 2010 року, коли Віктор Янукович запланував візит до Херсона, курсантам місцевого морехідного училища скасували дві пари та направили їх на мітинг. Мотивували молодь брати участь у заході наступним чином: "Хто не з'явиться, той на іспит може теж не приходити".
2. БЮДЖЕТНИЙ
Бюджетний адмінресурс є використанням бюджетних коштів у політичних інтересах кандидатів. Сюди входить прямий, так би мовити, підкуп виборців грошима чи іншими товарами та послугами; спонтанні виплати й обіцянки "вирішити питання" або щось побудувати "в обмін на...".
Яскравий приклад: під час парламентських виборів 2012 року 21 серпня міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник та голова Харківської ОДА Михайло Добкін вручили водіям шкільного транспорту з усіх районів Харківщини сертифікати й ключі від 40 нових шкільних автобусів, придбаних за кошти державного бюджету в рамках програми "Рівний доступ до якісної освіти".
3. СИЛОВИЙ
Це поліція, прокуратура, СБУ, митниця, податкова, які, використовуючи службові повноваження, здійснюють примус і тиск в інтересах того чи іншого кандидата.
Яскравий приклад: випадки тиску з боку правоохоронних органів на кандидата в депутати Юрія Фурмана (самовисуванець по 106 одномандатному виборчому округу) були зафіксовані у Сєвєродонецьку Луганської області під час парламентських виборів 2012 року. Так, 3 жовтня 2012-го так і не відбулася запланована зустріч кандидата з мешканцями міста у зв’язку із затриманням Фурмана через організацію начебто несанкціонованого мітингу.
4. РЕГУЛЯТОРНИЙ
Регуляторний адмінресурс — ухвалення органами державної влади, місцевого самоврядування і підконтрольними їм структурами рішень в інтересах окремих політиків чи партій. Скажімо, є суб'єкт підприємницької діяльності, що підтримує політичного кандидата А. Кандидат Б, лишаючись "за лаштунками", ініціює раптові неприємні перевірки чи санкції до цього суб'єкта.
Яскравий приклад: 14 серпня 2012 року під час виборів до Верховної ради України кандидата від ВО "Батьківщина" Юрія Вознюка (ВО №153) викликали на допит в податкову міліцію. На підприємстві, де він тоді працював фінансовим директором (ТОВ "Екорембуд"), у 2012 році відбулося чотири податкові перевірки. Однак від моменту реєстрації ЦВК тиск з боку правоохоронних структур значно посилився. Фірмі інкримінували співпрацю з несумлінними платниками податків.
5. МЕДІЙНИЙ
Медійний — це дуже добре знайома нам "інформаційна агітація". Використання підконтрольних органам державної влади і місцевого самоврядування ЗМІ в інтересах конкретних партій чи політиків. Якщо ви бачите "приховану рекламу" конкретного політичного кандидата на комунальних чи державних телеканалах та газетах або навпаки певне ігнорування "незручних" тому чи іншому кандидатові подій — це воно.
Читайте також: "Місцеві вибори в Україні. 7 запитань про передвиборчу агітацію"
Яскравий приклад: парламентські вибори 2012 року. "Чернівці" — комунальна газета міської ради, що використовується для створення позитивного іміджу виключно в. о. міського голови і кандидата Віталія Михайлішина (кандидат від "Партії регіонів", ОВО №201). У газеті публікуються розлогі матеріали про його позитивні якості й досягнення та критика на адресу головного опонента.
Чи запобігає цьому законодавство?
Так, звісно. Інша справа — помічати й фіксувати такі порушення, щоби створювати систематичні прецеденти і таким чином посильно боротися зі зловживаннями, про які йшлося вище. Ми наводимо виписки із законів, які треба знати та послуговуватись ними для запобігання зловживань.
Згідно зі статтею 71 Конституції "вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними й відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення". Тобто якщо хтось порушує ваше вільне волевиявлення, він уже порушує ваші громадянські права.
Закон "Про інформацію" регулює відносини щодо інформації (створення, збереження, відтворення і так далі). У статті 5 "Право на інформацію" зазначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Агресивна медійна агітація порушує чи не всі ваші права — і дуже часто навіть не зазначені у законі естетичні норми (несмак політичної розкрутки окремих кандидатів — тема для окремої статті).
Закон"Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень та інформації, що становить суспільний інтерес. Це стосується фільмування та фотографування правопорушень і зловживань. Не бійтеся та знімайте все.
Закон "Про державну службу" регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами права на державну службу.
Закон "Про засади запобігання і протидії корупції" визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах. Тут все доволі зрозуміло, але, звичайно, корупція — це серйозне обвинувачення, що потребує не менш серйозних доказів.
Чи є життя без використання адмінресурсу?
Якщо говорити про "світле майбутнє", посадовці та службовці органів публічної адміністрації різних рівнів, виконуючи свої повноваження в умовах виборчого процесу, мають дотримуватись наступних (демократичних) принципів:
- Політична нейтральність — коли посадовці уникають будь-якого втручання в перебіг виборчого процесу і гарантують дотримання рівних умов та однакове ставлення до всіх політичних конкурентів.
- Прозорість — необхідність регулярно оприлюднювати відомості та забезпечувати максимальний доступ до інформації про свою діяльність.
- Незалежність — принцип, за якого при виконанні публічних функцій посадовці однаковою мірою рівновіддалені від усіх суб'єктів виборчого процесу й не ототожнюють себе із жодними політичними партіями чи кандидатами.
При підготовці матеріалу були використані матеріали Громадянської мережі "ОПОРА".
Читайте також
7 головних питань про місцеві вибори-2020. Як проголосувати та кого обираємо
Як самостійно перевірити кандидата в депутати. Лайфхаки
Як розібратися. Питання та відповіді про новий виборчий бюлетень
