Розширення Європейського союзу є геополітичним наслідком нападу Росії на Україну і геополітичною можливістю для ЄС. Водночас разом з розширенням блок потребує реформування.
Про це на конференції з розширення ЄС сказала міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
"Загарбницька війна Росії проти України, ситуація на Близькому Сході: симптоми світу, порядок якого стає дедалі крихкішим. Як європейці, ми зможемо утвердити себе в цьому світі, лише якщо об’єднаємося", — сказала вона.
За словами міністерки, велике європейське питання нинішнього часу полягає не в тому, чи зміцнити ЄС, а в тому, як його зміцнити.
"Якщо кількість членів ЄС збільшиться майже на третину, нашій громаді потрібна міцна структура – від підвалу до даху. Розширення ЄС є геополітичним наслідком нападу Росії на Україну. Ми більше не можемо дозволити собі сірі зони в Європі. Розширення також є геополітичною можливістю для ЄС", — наголосила Бербок.
За її словами, ЄС повинен ділитися своїми перевагами, навіть до того, як певна країна стане повноправним членом блоку, і Брюсселю потрібні способи поступової інтеграції країн-кандидатів, наприклад, як спостерігачів на засіданнях Ради ЄС.
"ЄС функціонуватиме, лише якщо ми не підемо на компроміс щодо суті нашої спільноти, наших базових цінностей: верховенство права та демократія завжди залишатимуться міцною основою Союзу. Тому важливо, щоб ми послідовніше прив’язували виділення коштів ЄС до дотримання конституційних стандартів", — сказала глава МЗС ФРН.
Бербок також наголосила, що Євросоюзу доведеться говорити про реформування процедури 7 статтіСтаття 7 договору про Євросоюз розглядає питання відлучення деякої держави-члена ЄС у зв'язку з порушенням умов договору або недотримання цінностей. Усі країни-члени ЄС засвідчили своїми підписами під договором свою відданість захисту людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та прав людини. Якщо ці цінності опиняються під загрозою в одній з країн-членів, інші країни мають можливість ініціювати процедуру, яка може врешті-решт призвести навіть до позбавлення країни-порушниці права голосу в Раді ЄС. договору про ЄС, та про інші реформи.
"Ми не можемо просто дозволити Європарламенту та Європейській комісії ставати все більшими. Одна з ідей полягає в тому, щоб розділити портфелі Комісії між державами-членами, щоб вони могли в тандемі спільно керувати сферою відповідальності", — зазначила вона.
Міністерка також висловилася за те, що ЄС має ухвалювати більше рішень – від фінансових питань до зовнішньої політики — кваліфікованою більшістю.
"Ми працюємо з десятьма іншими державами ЄС над інструментами та компромісами, які знімуть законні занепокоєння менших держав. Зараз ми повинні розробити дорожню карту внутрішніх реформ ЄС. Чим більше кожна держава-член інвестує, тим більше ми отримуємо разом. Це дивіденд суверенітету Євросоюзу", — зазначила Бербок.
2 листопада в Берліні проходить "Європейська конференція" топдипломатів країн ЄС і кількох держав-кандидатів з метою обговорити реформування цього об’єднання та його майбутнє розширення. На зустріч поїхав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він анонсував "дуже важливу" міністерську зустріч щодо вступу України до Євросоюзу.
Раніше Кулеба заявив, що до кінця тижня варто чекати хороших новин щодо вступу України до Європейського Союзу.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
13 вересня Урсула фон дер Ляєн заявила послам ЄС, що Україні та Молдові необхідно надати членство, щоб не допустити їхнього потрапляння під вплив країн, які не поділяють цінності блоку.
