В обласній бібліотеці для молоді тернополяни в режимі онлайн проходили національний тест з медіаграмотності.
Про це розповіла Суспільному менеджерка проєкту з медіаграмотності "Фільтр" Ольга Кравченко.
За її словами, мета заходу — перевірити, чи вміють учасники відрізняти фейкову інформацію від правдивої.
"За день пройти національний тест з медіаграмостності можна було чотири рази: вранці о 10 годині, о 13:00, були слоти о 17 та о 21 годині. Тобто, було чотири проміжки часу, під час яких люди проходили національний тест з медіаграмотності".
Тест тривав 45 хвилин. За цей час потрібно було відповісти на 34 запитання. Вони були розділені на п'ять блоків.
"Починалося з легших запитань, які далі ускладнювалися. Родзинкою цьогорічного тесту було те, що ми додали питання про штучний інтелект. Ця тема на сьогодні надзвичайно актуальна не лише в Україні, а й у світі", — сказала Ольга Кравченко.
До заходу долучився тернополянин Давид Барба. Він пройшов тест за 15 хвилин.
"Мені сподобались запитання, тому що вони є актуальними. Бажав би, щоб кожна людина пройшла цей тест, аби оцінити свої навички і вміння в такій темі, як медіаграмотність. Я можу відрізнити фейкову інформацію від правдивої, але це вміння ще треба розвивати".
За словами менеджера медіаосвітніх програм "Академії української преси" Максима Запорожченка, згідно з дослідженнями 2022 року організації "Детектор медіа", рівень медіаграмотності пов'язаний з рівнем освіти.
"Наприклад, в опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із низьким та нижчим за середній рівнем медіаграмотності становить 61%. А серед тих, хто має повну або неповну вищу освіту, — лише 30 відсотків з низьким рівнем медіаграмотності. Я б не був категоричним ні щодо віку, ні щодо рівня освіти. Тому що в умовах інформаційної війни стати жертвою дезінформації може кожен з нас".
Анна Янко навчається на кафедрі журналістики. Онлайн тест проходила вперше.
"Мені є ще до чого йти, деякі питання знала, вони не були важкими. Оскільки я проходила певні курси з фактчекінгу, тому для мене це не було складно. Вважаю, що кожен громадянин України має бути медіаграмотним. У нас війна в країні, ми повинні розрізняти фейки від правдивих суджень".
Максим Запорожченко говорить, в Україні з 2018 року основним джерелом інформації стали соцмережі. Він розповів, на що варто звертати увагу, аби не натрапити на фейкову інформацію.
"Перше — джерело інформування, наступне — емоції. Третє — це факти судження, четверте — експерти, п'яте — візуальний супровід, шосте — кому вигідна інформація, або наслідки, які вона може викликати".
Уперше онлайн тест з медіаграмотності запустили у 2022 році. До нього доєдналось понад 17 тисяч учасників, повідомила менеджерка національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр".
