Перейти до основного змісту
Фейки і достовірна інформація: роз'яснює керівниця тернопільського ІТ-кластеру

Фейки і достовірна інформація: роз'яснює керівниця тернопільського ІТ-кластеру

Фейки і достовірна інформація: роз'яснює керівниця тернопільського ІТ-кластеру
. Суспільне Тернопіль

Інформаційна війна – одна зі складових повномасштабного вторгнення в Україну. Як не повірити фейкам і навчитися вирізняти достовірну інформацію? Про це розповіла Суспільному керівниця Тернопільського ІТ-кластеру Катерина Міхайліді.

За її словами, зараз ворог активізувався: в хід пішли тисячі ботів, інформаційних атак, сотні неправдивих інформацій і змонтованих з підставними людьми та локаціями сюжети, фото, повідомлення. Щоби протистояти дезорієнтації, іт-компанії України об'єдналися й створили сайт.

"Називається він aboutfakeinfo.com. Цей сайт адаптували й під мобільну версію. Головне меню розділене на чотири категорії: соціальні мережі в час війни, яким ресурсам довіряти, особисті дані, дії за відсутності інтернету. Ми побачили, що найбільше фейків розповсюджують у месенджерах, вайбері, телеграмі. Особливо це стосується чатів мешканців будинку, батьків учнів класу, робочих груп. Саме тут люди найчастіше спілкуються між собою".

Фейки і достовірна інформація: роз'яснює керівниця тернопільського ІТ-кластеру
Керівниця тернопільського ІТ-кластеру Катерина Міхайліді. Суспільне Тернопіль

Є кілька ознак, за якими можна зорієнтуватися, що перед вами – фейк.

"Така інформація здебільшого починається зі знаків оклику, є слова "увага", "терміново", "перевірена інформація", "важлива інформація", "сто відсотків правда". Є посилання: розповіли з передової, написала моя родичка з місця бойових дій, сказала особа, яка працює у відповідних структурах. Далі можуть вказувати конкретне місце і час, що має відбуватися. Ще раз наголосять, що це не фейк. Потім йде інформація, що спонукає до дії: допомогти, максимум поширити, сфотографувати, звернути увагу на переміщення техніки чи особового складу", – розповіла Катерина Міхайліді у програмі "Сьогодні. Головне".

Під час війни активізувалися шахраї. Їхні схеми і фейки теж розкидані по чатах і групах в інтернеті.

"Потрібно насамперед звертати увагу на повідомлення у поштових скриньках: йдеться про те, що скриньку зламали, введіть новий код. Також приходять повідомлення, що вам нараховано, приміром, шість з половиною тисяч гривень допомоги і просять перейти за посиланням. Ні в якому разі цього не робіть! Зараз спостерігаємо масовий спам пропозицій підзаробити. Працівник з набору персоналу російською пропонує високу зарплату, не вказує, що робити, натомість, випитує ваші особисті дані. Також поширеними в соцмережах є емоційні повідомлення: "Я – мама бійця, потрібні гроші на амуніцію", чи "Брат знайомих моєї якоїсь знайомої збирає кошти на бронежилет, каску й таке інше", або ж "Такій-то бригаді на передовій терміново потрібні, приміром, тепловізори". Наголошуємо: для збору коштів є спеціальні рахунки, для допомоги є волонтерські і логістичні центри, тому не дайте себе ошукати. Зауважу, що купити амуніцію за кордоном і доправити в Україну складно, тому ні мама, ні сестра сама цього не зробить, це вирішують в логістичних центрах. Саме тут є налагоджені зв'язки купівлі й доставки необхідного з-за кордону, також тут систематизують та опрацьовують запити і пропозиції допомоги нашим бійцям".

За словами керівниці ІТ-кластеру, коли зустрічаєте такі повідомлення, їх потрібно блокувати, ігнорувати, не пересилати, пояснювати знайомим, які поширюють неправдиву інформацію, що таке фейки.

"Фейки закидають для того, щоби посіяти паніку. Тоді люди в пориві емоцій приймають неправильні рішення, роблять необдумані вчинки. З почуття милосердя вважають, що закидають кошти на благодійні рахунки, насправді це можуть бути рахунки шахраїв. Або ж повідомляють про вибухи, руйнування, пересування техніки, розміщення особового складу. Їм здається, що вони запобігають якомусь лиху, але це не так. Поширюючи під гарячу руку такі повідомлення у своїх чатах, можна наробити ще більшої біди. До слова, якщо ввімкнено геолокацію, під світлинами будуть дані про місце і час, коли вони зроблені. За цим ворог орієнтується, що діється в тій чи іншій місцевості. Всю інформацію потрібно сприймати критично, виважено, обдумано, до всього неофіційного ставитися з недовірою, одним словом, холоднокровно", – говорить Катерина Міхайліді.

Читати також:

На початок