19 жовтня Верховна Рада схвалила у першому читанні бюджет на 2024 рік, але депутати внесли до документа понад 1600 пропозицій, які Кабмін має опрацювати за два. Суспільне розповідає, які саме зміни пропонували нардепи та на що уряд виділив найбільше видатків.
Загальний обсяг видатків державного бюджету 2024 року складає понад три трильйони гривень, а доходів — понад один трильйон. Цей бюджет є рекордним за розміром коштів, які Україна має отримати від міжнародних партнерів, щоб покрити дефіцит. "Україна буде змушена запозичувати у міжнародних інституцій, таких як МВФ, ЄБРР, у США, Євросоюзу", — каже перший заступник голови Комітету ВР з питань бюджету, депутат від фракції "Батьківщина" Іван Крулько.
- Видатки держбюджету — 3,11 трлн грн.
- Доходи держбюджету — 1,56 трлн грн.
- Дефіцит бюджету — 1,6 трлн грн.
"Половина бюджетних видатків залежить від зовнішнього фінансування, і значна його частина не є гарантованою. Це основний ризик, — пояснює економіст та виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчуков. — Минулого року нам гарантували 41 мільярд доларів. На 2024-го ситуація стає більш політично складною. Виборці в країнах, що нам допомагають, ставлять питання: "Скільки ми за це будемо платити?". Це впливає на рішення посадовців".
Більша частина грошей в бюджеті на 2024-й передбачена на безпеку та оборону і на соціальну сферу. В останній з’явилося декілька актуальних статей витрат, яких не було в минулі роки. Розповідаємо, як саме планують розподілити гроші на ці сфери.
Безпека і оборона
Пріоритетом держбюджету залишається безпека і оборона. На неї виділили понад півтора трильйона гривень.
- Безпека і оборона — 1,69 трлн грн.
- Виробництво зброї та боєприпасів — 55,8 млрд грн.
- Закупівля дронів — 48,1 млрд грн.
Крім того, з проєктом бюджету, уряд подав законопроєкт і про перерозподіл ПДФО. Згідно з ним, у місцевих бюджетів можуть забрати частину податку на доходи, який сплачують військові й передати їх у держбюджет. Йдеться про понад 96 млрд грн. Ці кошти мають спрямувати на виробництво дронів та озброєння. Однак за перерозподіл ПДФО депутати не проголосували, тож законопроєкт відправили на повторне друге читання. "Це (законопроєкт про перерозподіл ПДФО — ред) відповідь на питання про альтернативу, якої не повинно бути у війну: чи розподіляти гроші на бруківку, стадіони, фонтани, чи на зброю та дрони?", — каже голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат фракції "Слуга народу" Данило Гетьманцев.
Соцсфера
На соціальну сферу у бюджеті заклали майже 469 мільярдів гривень. Вперше врахували соціальний супровід військовослужбовців — один мільярд гривень. На виховання сиріт у сім'ях виділили пів мільярда гривень. На підтримку ветеранів війни — понад 14 мільярдів гривень. Освіта отримала майже 179 мільярдів гривень, охорона здоров’я — понад 200 мільярдів гривень.
- Соціальний захист — 468,8 млрд грн.
- Підтримка ветеранів війни — 14,3 млрд грн.
- Освіта — 178,8 млрд грн.
- Охорона здоров’я – 201,9 млрд грн.
ВВП, інфляція мінімальна зарплата
За прогнозами уряду, ВВП наступного року має зрости на 5%, а інфляцію очікують на рівні 10%. Мінімальна зарплата зросте до 7100 гривень, а з 1 липня наступного року — до 8000 гривень. На 300 гривень зросте прожитковий мінімум.
- Зріст ВВП — 5%.
- Інфляція — 10,8%.
- Мінімальна зарплата: з 1 січня — 7 100 грн, з 1 липня — 8 000 грн.
- Прожитковий мінімум — 2 920 грн.
"Але враховуючи інфляцію, ріст споживчих цін, по суті громадяни стають біднішими, а не багатшими. До цього мають бути готові всі", — каже Іван Крулько.
Окрім цього, в наступному році держава не буде фінансувати Фонд регіонального розвитку. Також уряд не передбачив видатків Дорожнього фонду та інвестиційних проєктів Мінекономіки, у рамках яких ремонтували чи реконструювали об’єкти держвласності.
"Нові будівництва доріг, і всього іншого — цього не буде в бюджеті. Будуть тільки видатки, щоб відновлювати ті мости, які були зруйновані через агресію російської федерації проти України", — говорить Крулько.
Що депутати пропонують змінити в бюджеті
Під час розгляду законопроєкту депутати внесли понад 1600 правок. Зокрема, пропонують додатково спрямувати 574 мільйони гривень на протезування для військових. Фракція "Батьківщина" подала правку про розширення медичних пакетів для військовослужбовців. "Вони стосуються в першу чергу хірургії, міно-вибухових травм, контузій й так далі. Це — плюс 18 мільярдів на наступний рік. Друга наша поправка стосується закупівлі обладнання для передової. Це додатково два мільярди", — каже Крулько.
Серед інших правок — скорочення видатків на Бюро економічної безпеки на 409 мільйонів гривень. Додаткове оподаткування доходів банків, що має збільшити доходи держбюджету на 9,9 мільярда гривень. Збільшення видатків на додаткове фінансування освітніх закладів на понад 384 млн грн, та на діяльність Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів на 62 мільйони гривень. Виділення 376 млн грн на утилізацію твердого ракетного палива.
Що стосується фінансування НСТУ, голова комітету Верховної ради з питань бюджету Роксолана Підласа пояснила, що наразі навіть зі всіма майбутніми правками бюджет на наступний рік буде більш оборонно орієнтованим, деякі програми та фонди, що фінансувалися з видатків, можуть "навіть не пережити цей бюджетний процес", проте суспільне мовлення є стратегічним пріоритетом та "важливою складовою інформаційної безпеки": "Ми знайдемо шляхи забезпечення роботи НСТУ та певного збільшення — не великого, видатків на компанію коли підтвердиться фінансування від міжнародних партнерів".
На опрацювання змін Кабмін має два тижні. Остаточно держбюджет парламент має прийняти до 1 грудня. Проте, на думку економіста Дмитра Боярчукова уряд його буде ще переглядати, як це було з бюджетом 2023-го: "Тоді було припущення, що військові дії будуть тривати до середини року, але вже в перші місяці 2023-го стало зрозуміло що це не актуально. Почали переглядати бюджет. Нещодавно збільшили військові видатки ще на більше ніж 300 мільярдів гривень. Ймовірно, на нас чекає такий сценарій і на наступний рік".
