У Чернівецькому обласному художньому музеї відкрили фотовиставку "Надія. Людські долі під час війни". Понад 40 необроблених світлин із Бородянки, Бучі, Херсона, Чернігова, Бахмута та інших міст представили румунські журналісти, які знімають репортажі в Україні від початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного з відкриття виставки.
Виставку створила та представила команда TVR — суспільного мовника Румунії. Вони їздили в Україну сім разів. Останні з них — в гарячі точки, зокрема, під Бахмут.
"Автором більшості фотографій є Дорел Оанке. Він був водієм групи, але потім виявилося, що він бачить кадр, і він прекрасно впорався", — каже співавторка виставки перекладачка/фіксерка Анджела Бота.
Також співавторами є журналіст TVR News Алекс Костакі та оператор-постановник Богдан Мілітару.
Фото для виставки обирали з-поміж понад тисячі інших. За словами Боти, назва виставки пов'язана з дівчинкою Надією, яка є героїнею однієї зі світлин.
Ця дівчинка з Херсону постраждала під час війни, тому в неї таке сумне обличчя, хоча насправді це світла і чиста душа. Поштовхом було почати все з неї. Від цього життя поламаного війною. Назва з цього випливала. Надія — ім’я дівчинки, а ще в українській мові — це сподівання на краще життя і обличчя війни. Акцент був на обличчя війни, на людей у процесі війни і їх долі.
На одній зі світлин — військовий з Чернівців Василь Паламарюк, який зараз на передовій.
"Ми з Василем познайомилися в Чернівцях та гостювали в нього дома. А потім в січні в Лимані зустрілися випадково. Я був вражений, що він так добре говорить румунською мовою. Звичайно, знає й українську. Ми стали друзями." — розповів Костакі.
Що кажуть відвідувачі виставки
"З 2014 року знаю, що таке війна, тому що я з Горлівки. Розумію, як ці фотографії робились, як важко команді було, що за кожною фотографією — неймовірні емоції і переживання. Страх, бо ми всі боїмось за своє життя. Кожна фотографія передає почуття тих людей, яких сфотографували, особливо ці дітки. Дивлюсь і хочу плакати", — каже Олена.
"Попри нашу метушню треба зупинитися і подивитись таку виставку. Ми бачимо ці сльози, цих старих людей, які все життя працювали та опинились просто біля цих руїн. Боляче і гірко, але це реально потрібно робити, бо це — мистецтво", — каже чернівчанка Олеся.
"Страждання народу, дітей. Це дуже боляче все. Хотіла подивитися й запитати, як наразі у Херсоні, бо я 13 років їздила туди в Скадовськ через Херсон. Я з Чернівців, але їздила туди до подруги на все літо. І мені дуже боляче, що місто розбите. Я вже другий рік не можу туди їздити", — каже Аврора.
Вхід на виставку безплатний.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
