29 серпня — річниця Іловайської трагедії. Мешканці Сумщини теж брали участь в цих боях. Дев'ятеро бійців з Сум, Роменщини, Лебединщини, Охтирщини, Буринщини, Білопільщини загинули у серпні 2014 року.
Сумчанин Олександр Глуходід (“Гор”)
Помер від поранень 30 серпня 2014 року. Уранці 29 серпня, під час виходу так званим зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові білої ГАЗелі, у складі автоколони батальйону "Донбас" — дорогою з с. Многопілля до с. Червоносільське. Під час обстрілу колони з кулеметів дістав важке поранення та випав з машини. Росіяни кинули його тіло на полі, неподалік від населеного пункту Кутейнікове, де ночували полонені бійці батальйону "Донбас". На момент загибелі йому було 28 років.
2 вересня тіло Гора разом з тілами 87 інших загиблих у так званому Іловайському котлі перевезли до запорізького моргу. Його поховали на цвинтарі Запоріжжя як невпізнаного героя. Після ДНК тесту його перепоховали на центральному кладовищі Сум 19 березня 2015 року. У січні 2023 року йому мало виповнитися 37 років.
Юрій Дудка — уродженець Роменського району
Його не стало 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла так званим зеленим коридором, на дорозі між с. Многопілля - с. Червоносільське - с. Осикове. 3 вересня 2014 року тіло Юрія разом з тілами 96 інших загиблих у так званому Іловайському котлі привезли до дніпропетровського моргу. Коли Юрій загинув, йому було 33 роки.
16 жовтня 2014 року — тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська як невпізнаний герой. Пізніше особу встановили і в березні 2015 року його перепоховали в Роменському районі. У нього залишилися батьки, дружина та дві доньки, бабуся. Батьки Юрія втратили на війні двох синів: Володимир помер 10 вересня 2014 року помер від опіків та поранень.
У грудні 2022 року Юрій мав би відзначити 42-річчя.
Андрій Ляшко (“Нац”) з Лебединщини
Загинув ранком 29 серпня 2014 року. На під'їзді до с. Червоносільське отримав кулю в серце. Як старший віддав команду покинути машину та бігти в укриття. Був попереду своїх бійців. Хлопці побачили, як він впав — підбігли до нього, розстібнули бронежелет та побачили вхідний отвір над серцем. Андрію було 39 років.
3 вересня його тіло разом з тілами 96 інших загиблих у так званому Іловайському котлі привезли до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014 року він тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. 28 січня 2015 року перепохований у селі Рябушки Лебединського району. 31 серпня 2023 року йому мало б виповнитися 49 років. В Андрія залишилися мама та два брати.
Сумчанин Олександр Самосадов (“Крим”, “Пушкарь”)
Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла так званим зеленим коридором, на дорозі поміж с. Многопілля - с. Червоносільське - с. Перемога. На момент загибелі йому було 25 років.
3 вересня 2014 року його тіло разом з тілами 96 інших загиблих у котлі перевезли до дніпропетровського моргу. Його упізнали бойові товариші та родичі. Похований на центральному кладовищі у Сумах. У нього залишилася дружина та донька. Наразі йому мало б бути 34роки.
Сумчанин Артем Кузяков (“Арт”)
20 серпня 2014 року мікроавтобус "Тойота", на якому з Іловайська вивозили поранених в районі с. Грабське Амвросіївського району Донецької області, потрапив у засідку, влаштовану двома взводами регулярних військ ЗС Російської Федерації. Разом із "Артом" в цьому бою загинули ще троє бійців. Він дістав тяжке поранення і вирішив підірвати ручною гранатою себе та кількох росіян, які намагалися захопити його у полон. На момент загибелі йому було 34 роки.
Завдяки цьому вцілілі воїни зуміли відірватися від ворога і дістатися своїх військ. Похований на центральному кладовищі Сум. У нього залишилася донька.
Юрій Бережний — Охтирський район
Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла так званим зеленим коридором, на дорозі в районі с. Новокатеринівка. Тоді йому було 30 років.
2 вересня тіло Бережного разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі перевезли до запорізького моргу. Його впізнали бойові товариші та родичі. Поховали бійця в с. Чупахівка Охтирського району. У нього залишилися дружина і син. Нині йому мало бути 38 років.
Василь Лепетюха (“Дєд”) — Лебединщина
Загинув 28 серпня разом з іншими вісьма бійцями, коли ротно-тактична група рухалась у район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від міста Комсомольське Донецької області о 4.00 колона потрапила під обстріл російських військ з РСЗВ “Град”, мінометів і танків та під вогонь ДРГ терористів. На момент загибелі йому було 54 роки.
У вересні пошуковцями вивезено 8 тіл загиблих з братської могили неподалік с. Новозар'ївка. Упізнаний за даними ДНК експертизи. Похований 6 березня 2015 року на кладовищі села Подвірки. Дергачівського району Харківської області. У нього залишилися дружина, син, брат.
Юрій Лавошник — Буринщина
З квітня 2014 року брав участь в боях на сході України; командир батареї, 93-ї окремої механізованої бригади.
18 серпня 2014 року загинув під час обстрілу з РСЗВ “Град” — приблизно о 1-й годині ночі, поблизу села Новокатеринівка. На момент загибелі йому було 36 років.
Похований в місті Буринь. У Юрія залишилися дружина, донька та син.
Руслан Батраченко — Білопільщина
Загинув 28 серпня 2014 року разом з Василем Лепетюхою на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російські формування з РСЗВ “Град”, мінометів і танків та ДРГ терористів. На момент загибелі йому було 37 років.
Похований 23 вересня 2014 року на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Згодом його ідентифікували по ДНК.
28 травня 2016 році його поховали у місті Ворожба. У нього залишилися мама та діти.
За матеріалами Книги пам'яті полеглих за Україну
Що відомо
- У серпні 2014 року під містом Іловайськ розгорнулась одна з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі.
- Бої тривали майже місяць з 6 по 29 серпня і увійшли в історію під назвою “Іловайський котел”.
- Українська армія втратила 366 воїнів, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон.
