На Полтавщині протягом 2023-го року демонтували близько двох десятків пам’ятників та інших об’єктів, які звеличували російських чи радянських діячів. Закон про деколонізацію, який зобов’язує звільнити публічний простір від російської та радянської пропаганди, стосується не лише пам’ятників, меморіальних дощок тощо.
Про це розповів регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.
У Петровському парку в Полтаві – могила братів Литвинових. На могильній дошці напис: "Героїчно загинули в боротьбі з петлюрівськими бандами". Тут поховано ще 27 комуністів.
"Я не думаю, що це потрібно тут. Якщо це раніше було актуально, і люди цьому, так сказати, поклонялися і вважали це культурою, то зараз це не є актуальним. Можливо, це треба прибрати звідси. Все радянське, ця культура вся залишається. Вже й незалежна Україна стала, я вважаю, потрібно змінювати", ― каже місцева жителька Валерія Товстоган.
27 липня набув чинності Закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", згідно з яким такі об’єкти, як, зокрема, й ця братська могила, мають прибрати з публічного простору.
"Зараз виконання цього Закону – це обов’язок територіальних громад. Обов’язок позбавити публічний простір від маркерів "руского міра". У структурі цього символьного простору дуже велике місце займають надгробні поховання колаборантам армії Української Народної Республіки. Як правило, це йде повна дискредитація війська армії Української Народної Республіки, поширення російських, радянських наративів про "гражданскую войну", А насправді це була агресія червоної ленінської Росії проти Української Народної Республіки і так далі", ― говорить регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.
Нині у Полтавській міській раді роблять моніторинг пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дощок, могил та інших об’єктів, пов’язаних з російською чи радянською пропагандою, розповіла Суспільному директорка міського департаменту культури Олена Ромас. Їх у Полтавській громаді нині нарахували 26. Це ті, які перебувають на балансі комунальних установ. Однак це поки не остаточна кількість. Крім того, є й такі об’єкти, які не мають балансоутримувача.
"Зняття будь-якої дошки, є вона на балансі, немає її на балансі, підпадає вона під дію закону, але це все повинно проходити у правовому законодавчому полі. Ми розробляємо цей механізм і будемо пропонувати цей механізм про те, як знімати ці дошки, які не перебувають на балансі. Всі ж інші об’єкти – чи це могили, чи це пам’ятники, чи це дошки, пам’ятні знаки, які перебувають на балансі – ми будемо підходити до цього питання індивідуально. Буде визначатися, чи там є лише елемент, чи взагалі цей пам’ятник, чи дошка в повному об’ємі підпадає під Закон", ― каже директорка міського департаменту культури Олена Ромас.
2023-го в області демонтували близько двох десятків пам’ятників, які звеличували російських культурних чи військових діячів, повідомив Суспільному Олег Пустовгар. Серед них – усі пам’ятники Пушкіну. Так, 27 липня цього року це зробили в обласному центрі, тоді ж зняли пам’ятник радянському військовому Миколі Ватутіну, а 4 серпня – Зигіну.
"Це є дуже потрібним, якщо це не забирає гроші, які можна направити на ЗСУ, допомогу армії, дрони. На одяг, зброю хлопцям – тим, які нас захищають", ― говорить місцева жителька Юлія Стрільченко.
"Моє дитинство пройшло так. Ми збирали макулатуру, ми співали радянські пісні, у нас було щасливе дитинство. А тепер мої внуки повинні слухати оці звуки, оці тривоги, а моя дитина – на першій лінії захищає нашу Батьківщину. Так, ми читали казки Пушкіна, знали нацпам’ять, але я підтримую це (демонтаж російських пам’ятників – ред.). Там, де російські вірші – через якийсь час може бути і російський автомат", ― розповідає місцева жителька Тетяна Репек.
Нині у міській раді повинні провести інвентаризацію пам’ятників і переглянути їхній статус. Демонтовані пам’ятники, за словами Олени Ромас, не мали охоронного статусу.
"Тобто направляється, виготовляється пакет документів, направляються на обласну військову адміністрацію, направляється на Міністерство, і тоді вже рішенням Міністерства зберігається статус чи змінюється статус цих пам’ятників. Інший варіант – це може бути перенесення або переміщення без зняття статусу. Повинна бути виготовлена облікова документація, через те, що лише в обліковій документації визначається предмет охорони. Коли виготовлена буде облікова документація, буде прийматися рішення щодо подальших дій з цими пам'ятками", ― каже директорка міського департаменту культури Олена Ромас.
За словами Олени Ромас, у міськраді не знають, скільки часу потрібно на те, аби прибрати пам’ятники чи інші об’єкти з публічного простору.
"Це не лише об’єкти топонімії, не лише перейменування вулиць, не лише демонтаж пам’ятників, але і, наприклад, перейменування назв державних та комунальних підприємств, суб’єктів правовласності, торгових марок. Тобто йдеться про весь публічний простір. На рівні обласної військової адміністрації створено робочу групу з виконання деколонізаційного закону. І ця робоча група буде систематизувати ось таку інформацію", ― говорить регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.
Згідно із законом про деколонізацію сільські, селищні, міські ради мають час на ухвалення рішень щодо очищення публічного простору до 27 січня 2024-го, розповів регіональний представник інституту нацпам'яті Олег Пустовгар. За його словами, після цього часу право ухвалити рішення щодо цього передається голові сільської, селищної, міської ради чи виконувачу обов’язків. Якщо і вони не ухвалять, рішення на виконання закону, це може зробити голова обласної військової адміністрації.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
