Житель Одеської області Дмитро Шевченко на другий ранок після початку повномасштабної війни став на захист України. Чоловік боронив Херсонщину, де отримав важке поранення і втратив ногу. Зараз Дмитро живе з протезом і каже, що це — початок нового життя. Свою історію ветеран війни розповів кореспондентам Суспільного.
Дмитро Шевченко проживає у Світлодолинському на Одещині. За фахом — будівельник. Має чотирьох дітей. На війну вирішив піти одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну: вже 25 лютого він був у військкоматі.
"25 числа нас було десь людей 20 в автобусі. Було натхнення, що я їду захищати країну. Можливо, це не у кожного є і не кожен це розуміє, але ти пишаєшся тим, що пішов. Мені не соромно зараз перед своїми дітьми", — розповів Дмитро.
Служив Дмитро командиром кулеметного відділення взводу вогневої підтримки. Спочатку — на Одещині, потім чоловіка перевели на Херсонський напрямок.
"Перші завдання були ще тут, коли планувалися висадки (російського десанту, — ред.) на березі Чорного моря, ми готували укриття. Це був початок березня. А вже в квітні-травні нас перекинули на Херсонський напрямок, під Миколаїв, і звідти ми переходили через Інгулець, там перші три села, які ми звільнили", — додав Дмитро.
У липні, перебуваючи на Херсонському напрямку на бойовому завданні, військовий отримав важке поранення. За словами Дмитра — він наступив на міну.
"Стопа була відірвана, я наклав сам жгут, крикнув хлопцям, щоб не підходили, тому що міни могли бути ще поряд. Покійний Валера відтягнув мене за комір. Перев’язали. Я думав, що зараз стану і піду, я сильний. У голові, правда, шуміло, бо ПМНкаПротипіхотна міна була, мене підкинуло дуже сильно, і була поранена ліва нога дуже сильно. Я тоді сказав Валєрі покійному: пристріли мене, пристріли, бо вже все, я не міг", — згадує той день військовий.
За словами Дмитра, йому хотіли ампутувати ліву ногу, але в Одесі її врятували. На ній він переніс 14 операцій. На протезування Дмитро їздив до США. Чоловік розповів, коли поставили протез – намагався повернутися на фронт.
"Мені МСЕКМедико-соціальна експертна комісія дав І групу інвалідності, бо 95% непрацездатності. Хоч я і намагався повернутися. питав людей, командирів, щоб мене забрали, але це неможливо", — зазначив Дмитро.
Після тривалої реабілітації Дмитро Шевченко повернувся до дому, де почав нове життя. За словами чоловіка, зараз йому у всьому допомагає родина.
"Життя з протезом — це, напевно, друге життя, наче ти заново народився: вчишся ходити кожного дня. Відношення до життя змінилося просто кардинально. До цього на першому плані стояли робота, гроші, реалізація, а зараз дивишся на дитину і думаєш: чому я раніше не розмовляв з нею так часто. Зустрічаєшся з людьми, і раніше сказав би, що немає часу, а тут намагаєшся просто побалакати і повернутися до життя, до нормального життя", — розповів Дмитро.
Зараз Дмитро планує отримати грант і започаткувати свою справу. А ще — вірить, що зможе надихнути інших, адже приклад — це важливо.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
