Переселенка з Волновахи Оксана Обідченко — викладачка української мови та літератури вже 20 років. На початку повномасштабного вторгнення у лютому та березні росіяни знищували її рідне місто та школу, зруйнували її дім. Жінка змогла виїхати з Донеччини та облаштуватися на новому місці, знайшла роботу та продовжує навчати дітей.
"Спочатку я хотіла стати вчителькою російської мови, бо я любила читати, а моя вчителька української мови Ніна Іванівна каже: майбутнє за українською мовою. Я вступила до Донецького університету. Спочатку всі розмовляли російською, але нам наш професор сказав: "Дівчата, це ваша — "Альма матір" на п'ять років і я хочу чути в університеті саме українську мову". Поступово, десь через місяць, ми розмовляли українською мовою, і звісно ніяких утисків не було", — згадує Оксана Обідченко.
Після навчання Оксана повернулась до Волновахи, там у школі працювала 20 років.
"У нас війна на Донбасі почалася з 2014 року, саме тоді, я зрозуміла, що треба більше показувати учням реальні приклади. Я запрошувала військових на ці уроки. На жаль, деякі вже загинули", — зазначила вчителька.
Волноваха нині окупована, рідна школа Оксани Обідченко зруйнована армією РФ. Дім жінки також розтрощили снаряди. Виїхати з міста їй вдалось не відразу.
"Ми переховувалися у підвалах у сусідів, їхній будинок був ще цілим. Одного разу було якось тихо, тиша така страшна, і я побачила скупчення людей на дворі та вийшла запитати, що сталося. Вони сказали, що є зелений коридор, щоб всі по ньому виїздили. Люди, які мали машини, виїжджали. А я коли дізналась про цей коридор, вже були сильні обстріли, та виїхати вже було неможливо", — згадує Оксана Обідченко.
Евакуюватися з міста жінці допомогли українські військові.
"Ми добігли до центрального бомбосховища. Ми бачили, що там солдати, але не розуміли, ми боялися до них підійти, бо це могли бути російські військові, але потім я почула українську мову. Ми запитали, де бомбосховище, бо було вже темно і все горіло, Волноваха вся горіла. Ніч була дуже важка, це була пекельна ніч", — згадує жінка.
Оксана евакуювалася на захід України. Там проводила заняття для переселенців з української мови. Пізніше повернулась до школи.
"Я коли збирала своїх учнів то вони казали: "Ми, мабуть, будемо на першому уроці не вас слухати, а лише дивитися один на одного, тому що ми дуже скучили". На той момент деякі батьки проросійські мені писали навіть у соціальні мережі: "Що ти там "великий вчитель", закінчилася твоя ера". Я хочу сказати, що наша ера не закінчилася".
Оксана Обідченко, майже з усіма учнями підтримує зв'язок, вони чекають на повернення до Волновахи. Жінка також мріє повернутись у рідне місто, та її будинок зруйнований, каже, сподівається небайдужі люди допоможуть у відбудові домівки.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
