Жителька села Великі Загайці, що на Тернопільщині, 88-річна Ярина Руженюк щодня гачкує круглі хіднички. Їх сім’я продає, а частину грошей віддає на армію. Любов до рукоділля і вишивки Ярина передала своїй дочці Лідії Дискантюк. Свій дім жінки прикрасили вишитими килимами, подушками, картинами та іконами.
"Відколи я себе пам’ятаю, то я знаю, що в мами була голка в руках, вона вишивала, ще коли в нас світла не було, вишивала при лампі і шила. Мабуть, все життя, відколи я пам’ятаю. Вишивала скатертини, рушники, доріжки, килими", — розповіла Суспільному Лідія Дискантюк.
Ярина Руженюк в’яже гачком щодня. Зараз бабуся виготовляє хідники, частину грошей з продажу яких, а саме 20%, віддає на Збройні сили України.
За словами доньки, її матір зв’язала вже більше тисячі килимків. Жінка каже, мама погано чує й говорить, але за гачкуванням може сидіти цілий день.
"Робота в неї починається о 8 ранку. Вона працює доки не смеркне, доки ще видно надворі. Шкарпеток багато зв’язала на армію, віддала, внукам светрики та камізельки пов’язала. А зараз здебільшого в’яже круглі хіднички".
Більшість сорочок, які вишила Ярина, роздали рідним. Але одну з вишиванок зберігають досі. Ярина Руженюк її вишивала ще коли була дівчиною. Візерункові на сорочці більше 70 років.
Передалася любов до вишивки й Лідії. Жінка вишиває сорочки, плаття, їх сама й шиє.
"Сестрі вишила плаття, сорочечку їй вишила, чоловічу сорочку і сестрі костюм, внукові вишила вишиваночку. Все придумали ми. Візерунки беремо, де можна. Хто дає – там ми беремо".
Вишивкою Лідія прикрашає також подушки. Їх в оселі жінки майже сотня. Найбільше, каже, любить тернопільські орнаменти. "Найбільше люблю вишивати подушечки, в нас говорили колись ясічки маленькі. Люблю, коли дитина лежить у візочку і коло неї вишита подушечка. Найбільше люблю вишивати лебеді, — якби ж така лебедина вірність була у людей. Геометричні орнаменти подобається вишивати, 12 ясічків вишила за зиму. Вишиті вони болгарським хрестом. Це подвійний хрест".
Частину подушок Лідія повісила в одній із кімнат будинку. Прикріпила їх на печі, яку зараз не використовують для опалення хати.
"Це зовсім інша техніка вишивання. Я її називаю низинкою. Побачила спочатку ці вишиванки на канві, але я їх перенесла на полотно. Отакі візерунки — веселка".
Лідія каже, любить експериментувати та поєднувати кольори. Також вишиває багато яскравих подушок. А кольорові наволочки жінка вишила ще іншою технікою. Каже, зараз так мало хто вишиває, адже це займає багато часу.
"Маю чорне полотно, ниточками проводжу квадратики, а потім по квадратиках роблю візерунок. Воно накладається так одне на друге, а тоді ножицями розрізаю. Дуже вони красиві й різними кольорами".
Майже весь будинок сім’ї Ярини Руженюк прикрашений вишивкою. Найцінніші з них – це ікони.
Ікони сім’я вишиває з думками про перемогу.
