Хотинська громада Чернівецької області має в структурі агенцію розвитку — установу, яка залучає можливості та гранти. Так за час повномасштабної війни змогли отримати близько 80 мільйонів гривень — таким чином вдається розвивати туристичні локації, розміщувати внутрішніх переселенців та отримувати гуманітарну допомогу.
Керівник агенції Юрій Гуменюк розповідає, що вигравати гранти вдавалось не одразу, однак вважає, що розвивати грантові відділи у себе здатні й інші громади. Суспільне Чернівці розповідає, як працює агенція розвитку та яким чином вдається залучати гроші в громаду.
"Перші кілька місяців грантів не вигравали"
Хотин — невелике місто за 60 кілометрів від Чернівців. У громаді живе 18 тисяч місцевих жителів, а також вимушені переселенці. Останні два роки тут працює Агенція розвитку міста — установа міської ради, яка працює над залученням можливостей у громаду.
У штаті — директор, троє проєктних менеджерів та бухгалтер. Зарплатню їм виплачують з міського бюджету, а обладнання та техніку отримують коштом грантів.
За два роки агенція залучила приблизно 80 мільйонів гривень. Це гроші на втілення проєктів, а також гуманітарна допомога: матеріали для шелтерів, продуктові набори для ВПО, одяг тощо.
Директор агенції Юрій Гуменюк розповідає, що зазвичай виграють 1 з 12 грантів, на які подаються. Статистики виграних грантів не ведуть, але, каже, кількість перевищує сотню.
"Важливий досвід та спілкування з фондами. Наша агенція почала залучати гранти приблизно через 3-4 місяці після початку роботи й перший грант був на суму 10 тисяч гривень. Другий — на 30 тисяч. І таким чином за перший рік ми реалізували півтора мільйона", — каже Гуменюк.
Які проєкти виграли
Після повномасштабної війни багато донорів почали працювати в Чернівецькій області, каже Гуменюк. До них постійно звертались з пропозиціями.
Зараз в Хотині втілюють найбільший проєкт за грантові гроші — комунальну установу для поселення вимушених переселенців. Гроші отримують від світового банку.
"Будуть облаштовані місця для компактного проживання на постійній основі для ВПО. Приблизно 300 місць. На це виділили понад 50 мільйонів гривень", — каже Гуменюк.
Також отримали мільйон гривень на рік для проведення навчання англійської мови для дітей, допомоги внутрішнім переселенцям та вразливим групам населення. Щомісяця проводять інтеграційні заходи для переселенців, а щотижня — невеликі заходи для дітей.
"В агенції завдання суперширокого формату. Окрім грантів, ми мусимо займатись туризмом, розробляти туристичні маршрути, прокладати карти й залучати гроші, щоб будувати туризм. Завдяки одному з благодійних фондів зробили ремонт у спортивній школі. Займаємось організацією великих заходів у громаді", — розповідає Гуменюк.
Агенції розвитку можуть бути в кожній громаді
Гуменюк згадує, як на початку роботи проводили навчальні семінари, щоб працівники вміли шукати й подаватись на гранти.
"Потрібно самим шукати курси з проєктного менеджменту. У нас була перевага, бо громада проводила багато семінарів. Ми сиділи з 8:00 до 20:00, я розповідав, як писати, розуміти, проводити громадські слухання", — каже Юрій.
Зараз агенція працює з комунальними підприємствами й установами, щоб навчати їх також залучати гроші.
"Наші зарплати фінансує міська рада. Все інше отримуємо з грантів. Конкретну суму не можу сказати, але вона не дуже велика. В принципі, кожна громада може її реалізувати", — розповідає Юрій.
Коли сільська чи міська рада створює подібну агенцію, ніколи не буває, що там одразу працюють на результат і за тиждень отримують гроші, каже Юрій. Щоб виграти перший грант потрібно мінімум кілька місяців навчання. Але з часом може вдаватись отримувати великі суми на розвиток громади.
