Триста жителів Великої Новосілки на Донеччині понад рік готують їжу на вогнищі, а воду та паливо для генераторів їм підвозить поліція чи рятувальники. Електропостачання у селищі немає, люди ночують у підвалах через щоденні обстріли російських військових. Як живуть у Великій Новосілці — репортаж Суспільного Донбас.
Місцевий житель Віктор готує їжу для односельців. Звуки вибухів, які лунають у Великій Новосілці постійно, чоловіка це вже не лякають. Понад рік їм із дружиною рідний дім заміняє, який зруйнували російські війська, заміняє сховище.
"Наш будинок розбитий. Виїжджали до Києва жили місяць, потім вирішили повернутися, тут залишилися документи. Господарство було і ми вирішили повернутися назад і прийшли сюди нас тут прийняли, живемо тут", — розповідає Віктор.
На подвір'ї подружжя облаштувало город. Вирощують овочі.
"Кабачки садили, рвали, смажили у волю. Смажили оладки з кабачків. З водою проблемно, але завдяки дощу — виросло. Трохи поливали вручну, відрами. Картоплю вже викопали. Нам капелани привозили картоплі, та від неї відростки такі гарні пішли, ми і посадили", — показує город жителька Великої Новосілки Світлана.
Жителі Великої Новосілки вже призвичаїлись до життя під обстрілами, без вигод, у підвалах. Вересень теплий. На одній із вулиць на лавочці у дворі відпочивають місцеві.
"Вже як не стріляють, так аж дико. Живемо так рік та п'ять місяців. Взимку в карти граємо, в доміно, читаємо книжки. Ліхтариком світимо. Зайняті: в нас і прання, і збирання, їсти варимо. Ми всі тут робимо", — кажуть жінки.
В одному з підвалів, який місцеві жителі переобладнали під сховище, постійний прихисток знайшли близько 30 людей.
Інколи, перечекати обстріли, приходять й інші односельці.
"Ось так ми тут живемо, люди принесли з дому ковдри, матраци. Тим, у кого немає, допомагають волонтери, капелани. До нас приблудилися кішечки, тепер дорослі, живуть з нами", — каже жителька Великої Новосілки Ірина.
"Дві бужуйки у нас в цій кімнаті, грілись. Тепер скоро зима, навіть якщо все закінчиться, все одно багатьом людям йти нікуди, будинки зруйновані. Будемо тут", — додає жінка.
"Раніше тут було більш як 100 людей, коли тільки почалася війна. Потім багато людей евакуювалися. Зараз людей менше, спимо на шкільних стільцях, на дошках. Душа у нас немає, туалету теж немає. Душ, зробили окрему кімнатку. Влітку літній душ зробили, щоб купатися. Допомагаємо один одному і продуктами, і спілкуванням", — каже Ірина.
Найстарша серед мешканців сховища Антоніна, жінці 76 років. Будинок жінки зруйнований. Їй зробили окрему "кімнату"
"Вішалки у мене, мені шафку принесли та столик. Ось так, залишилась у 76 років тут. Дому немає, дах весь розбитий, вікна вибиті, стіни стоять, тече. Євроремонт зробила до війни, а все потекло, шпалери впали", — розповідає Антоніна.
Таких сховищ у селищі декілька, їх обладнали за гроші місцевого бюджету. Продукти, воду, хліб, паливо для генераторів та газових горілок людям привозять благодійники та працівники поліції.
"У нас щодня — різні локації. Це населені пункти, які вздовж лінії розмежування, де немає можливості заїхати на звичайному транспорті, ми це робимо на броньованому", — розповідає волонтер благодійного фонду Global Empowerment Mission Сергій.
Артем Кузнецов, начальник відділення поліції Великої Новосілки, каже евакуація проходить щодня, дітей з селища евакуювали всіх.
"Якщо обстріл, відразу виїжджаємо, документуємо наслідки обстрілів. Понад рік тому вивезли всіх дітей, які мешкали в цьому населеному пункті, тому що тут небезпечно", — каже начальник відділення поліції Великої Новосілки Артем Кузнецов.
У Великій Новосілці, за словами Кузнецова залишається близько 300 людей, до повномасштабного вторгнення у селищі проживали майже п'ять тисяч.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
