У Харківському літмузеї 28 серпня відбулась презентація книжки письменника Володимира Вакуленка "Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші". Відвідувачі мали змогу побачити оригінал щоденника Вакуленка, книжки з його особистої бібліотеки та листи від школярів з РФ до російських військових, які знайшли на Ізюмщині після деокупації. На презентацію книги прийшли матір Володимира Вакуленка Олена Ігнатенко та його 16-річний син Віталій.
"Мого сина цинічно вбили"
Мати Володимира Вакуленка Олена Ігнатенко каже, що бути на посмертній презентації творчості сина їй тяжко, однак Володимиром вона пишається.
"Мого сина цинічно застрелили. Він був мирною, беззахисною людиною, без зброї. Коли отримає розголос, що він був дитячим письменником, можливо, дійде до когось, що так не можна. Ми були з Віталіком на презентації цієї книги у Києві, це різноманітні відчуття. Я пишаюся своїм сином, його талантом, творчістю. Але мені дуже тяжко, що це вже посмертно, що його вже немає", — розповіла Олена Ігнатенко.
У Володимира Вакуленка був безкомпромісний характер, згадує Олена. Щоденник сина жінка читала до публікації.
"Оригінал щоденника сина побачила вперше у музеї, бо він був захований у батька Володимира, вони жили разом, а я — окремо. Вікторія Амеліна викопала, знайшла та відвезла сюди. Але сфотографований щоденник я читала. Я спілкувалася із сином попри жахливі обстріли, весь час бігала до них. Возили їм питну воду, бо були порожні колодязі, а вийти було неможливо", — розповіла Олена Ігнатенко.
"Я живу на своїй землі, чого я маю виїжджати"
Ольга Ігнатенко згадує, що вмовляла сина виїхати з окупації, поки була можливість, однак письменник передував.
"Вмовляли заради дитини, але згодом він сказав: "Я живу на своїй землі, чого я маю виїжджати?". Був впевнений, що це ненадовго. Зустрічі у нас були дуже короткі. Це були розмови про здоров'я, про відчуття, про їжу. Ми були на межі голоду, хліба не бачили. Носила сину їжу, допомагала", — сказала Ігнатенко.
"Читаючи щоденник, я думала, що він розумів, що його можуть здати, забрати. Він це передчував. І ми це розуміли, тому вмовляли його виїхати. Коли ховалися у підвалах, там було страшно холодно. Ми усі перехворіли", — сказала мати письменника.
Про "Щоденник" Володимира Вакуленка
Упорядниця книжки Олена Рибка розповіла про те, що щоденник окупації Володимира Вакуленка є важливим для розуміння міри жертовності та відповідальності українського народу.
"Це свідчення того, що ми маємо зберігати цю пам'ять та говорити на непрості теми. Щоденник потрапив до літмузею, працівники розшифровували його, перевіряли кожне слово, кому, точку. Останній запис у щоденнику Володимира Вакуленка написаний саме 21 березня. Він пише про те, що "сьогодні День поезії, я побачив журавлів". Цей запис трагічного документа є життєствердним. Ми говоримо: все буде Україна", — розповіла Олена Рибка.
За її словами, книжка починається передмовою Вікторії Амеліної, яка загинула внаслідок російського удару по Краматорську 27 червня.
"У книжці є фрагменти щоденника Володимира, а також вірші для дітей та дорослих. У них є багато патріотичної риторики, які показують, що письменник передчував і усвідомлював трагічність подій, навіть до 2014 року. Ми намагаємося показати, яким Володимир Вакуленко був у житті", — сказала Рибка.
Упорядниця каже, що з книжки не хотіли робити літературознавче дослідження або писати збірку мемуарів, спогадів.
"Сам щоденник — це 36 дрібно списаних сторінок. Хотіли показати зріз цього моменту — що відбулося в той момент, коли Володимира забрали та викрали. Там є текст авторки розслідування Катерини Лихогляд "Записи під вишнею", де вона розповідає, як відбувалися пошуки тіла, бо довго вірили, що Володимир може бути у полоні. Цей документ доби показує, якими різними можуть бути люди та те, що на місці Володимир Вакуленка міг бути будь-хто", — розповіла Олена Рибка.
Роботу над текстом видавництво завершило у червні 2023 року. Упорядниця говорить, що ця книжка є й некрологом Вікторії Амеліній.
За її словами, перший наклад склав 1500 примірників, усі гроші від продажу передадуть родині Володимира Вакуленка. Також книжку готуватимуть до видання у Польщі та проведуть камерні вистави у Канаді, які розповідатимуть про щоденник та життя письменника.
Два різні світи
Під час презентації "Щоденника" виставили для огляду листи, які знайшли на Ізюмщині після деокупації: їх російські діти писали військовим, які окупували Харківщину у 2022 році.
"Їх знайшли у школі, яка була пошкоджена від бомбардувань. Там перебували російські війська. Навесні 2023 року ми отримали ці листи. Їх привезла Вікторія Амеліна разом з волонтеркою. Тексти цих листів дуже чітко демонструють наскільки різними є наші світи. Ми не використовували їх імена, але це діти різного віку з чітко сформованими поглядами на війну РФ проти України. Там є рядки про "захист Батьківщини", "спецоперацію". Але це дає чітке розуміння того, що підростає молоде покоління, яке має аналогічні погляди та навряд нас зрозуміє", — сказала працівниця літмузею Тетна Ігошина.
За її словами, є два паралельних світи — те, що пише Вакуленко, та те, що пишуть російські діти.
"Це різні світи, але це рукописи з однієї території, з Ізюмського району. Велика частина населення Росії перебуває під впливом пропаганди. Це не особисті листи, ймовірно, їх писали на уроках патріотичного виховання", — розповіла Тетяна Ігошина.
Що відомо про Володимира Вакуленка
Володимир Вакуленко — український дитячий письменник. Жив на Ізюмщині, яку російська армія окупувала у березні 2022 року.
Під час окупації Володимир Вакуленко вів щоденник, який сховав перед викраденням окупантами. У Літмузеї планують розшифровувати рукопис.
Доля письменника після викрадення російськими військовими була невідомою до кінця листопада. 28 листопада журналісти редакції розслідувань Суспільного отримали фотодокази й результати ДНК-експертизи, які свідчать, що Володимира Вакуленка вбили під час окупації.
Російські окупанти розстріляли письменника з пістолета Макарова, слідчі вилучили з тіла загиблого дві кулі, повідомили у поліції.
6 грудня 2022 року з письменником попрощалися у Харкові.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
