Збудував дім та посадив сад, у 2015-2016 роках брав участь в Антитерористичній операції й став на захист України після повномасштабного вторгнення РФ. У селі Високі Байраки Кропивницького району Кіровоградської області попрощалися із 44-річним військовим Анатолієм Лемським.
Анатолій Лемський народився і закінчив школу в селі Фронтівка на Вінничині. З 2003 року жив у Високих Байраках, розповіла староста села Тетяна Гавриленко: "Відслужив і переїхав до нас на Кіровоградщину. Тут він підписав контракт і створив свою сім’ю – так він потрапив до нас у село. Був у АТО, повернувся додому".
З 2016 року, після повернення зі сходу України, Анатолій Лемський працював у кропивницькому водоканалі слюсарем-ремонтником, сказав його колега Ярослав Вихрист: "Поробив стелажі для зберігання засобів індивідуального захисту й інструментів, які просто лежали в ящиках. 23 лютого 2022 року він був на зміні, а 24-го зранку звільнився й пішов у військкомат".
Зі слів племінника загиблого Олександра Лукашика, дядько понад усе любив Україну й був для нього взірцем справжнього чоловіка: "Коли почалась повномасштабна війна, він, єдине, подзвонив і сказав, що вже у військкоматі. Починав він як артилерист – командир відділення артилерії. Мав певні навички й досвід – тож його забрали в розвідку. Він воював за те, щоб удома був мир і спокій, щоб діти наші спали спокійно".
Олександр Лукашик розповів, про що мріяв загиблий: "Завжди мріяв про власний будинок, сад, бути господарем. Він втілив цю мрію – усе життя над цим важко працював. Приїжджав з роботи й до пізньої ночі постійно вдома щось робив".
Зі слів племінника, на початку серпня Анатолій Лемський у бою на Бахмутському напрямку отримав контузію: "Вже на базі, коли ремонтували машину, йому стало зле – його доставили в лікарню, де констатували, що у нього був інсульт. Почали готувати до операції, але не встигли – стан погіршився, і за декілька днів він помер".
Поховали Анатолія Лемського на Алеї Слави Високобайрацького кладовища.
