У столиці відкривається новий музей, присвячений аналоговим звукозаписам, — Музей українського грамзапису (МУГ). Музей уже має сторінки в соцмережах й анонсує своє відкриття.
Оновлено 22 серпня о 9:30. Музей пізніше повідомив Суспільне Культура, що відкриття, яке планувалося у День Незалежності, переноситься, оскільки масові заходи в Києві 23–24 серпня заборонені. Про дату урочистого відкриття повідомлять незабаром.
МУГ заснований наказом Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень за підтримки Департаменту культури КМДА. Заклад буде розташований на Лаврській, 41. Це місце, як зазначають організатори, обрали не випадково, адже сцена Співочого поля сакральна для багатьох українських музикантів, які робили тут свої перші кроки у творчому шляху.
Експозиція розповідатиме про історію грамзапису й налічує понад 400 одиниць основного фонду. Формується також допоміжний фонд, колекція буде поповнюватися. У планах — культурологічні розвідки та спеціалізовані музичні експедиції, присвячені відомим творам України та світу.
Ініціатор створення музею та директор — Іван Москаленко (DJ Derbastler). Іван — киянин, він сам завжди цікавився музикою, і це переросло в ідею створення музею. Він — співорганізатор перших в Україні техно- та рейв-вечірок. Москаленко був учасником гуртів Elektryky, Yarn, Radiodelo, Shake Hi-Fi та інших. Створенням музею також зайнявся директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федір Баландін.
Про українські звукозаписи
Як розповідає музей, перші звукозаписи пісень українською відбулись у Лондоні в 1899 році. На початку XX століття на платівках з’являються оперні співи сестер Крушельницьких, Олександра Мишуги та Філомени Лопатинської.
Під час етнографічної експедиції Лесі Українки у 1908–1909 роках вперше зафіксовано на фонограф кобзарський спів.
Осередками звукозапису в Україні були Київ (де ще 1909 року на студії "Інтернаціональ Екстра Рекорд" Микола Лисенко спільно з трупою Миколи Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром), Одеса, Харків та Житомир.
За СРСР в Україні виникли підпільні саморобні платівки на рентгенівських знімках (їх ще називали "музикою на кістках"), нелегальні закордонні вінілові платівки ("бáлки").
У музеї раді, що поява цифрових записів не спричинила відхід "вінілу" у вічність і зараз є чимало зацікавлених людей, зокрема й серед молоді, у музиці на касетах та вінілових платівках.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
