У межах Львівського тижня скульптури в Стрийському парку встановили вісім скульптур українських і закордонних митців. Відкриття виставки заплановане на 18 серпня. Про це повідомляє Львівська міська рада.
Фігури в парку стоятимуть до 24 листопада 2023 року. Організатори виставки створили "Скульптурний маршрут", схвалений управлінням екології Львова, відтак ґрунти та рослинність не постраждають завдяки використанню спеціальних простих конструкцій фундаментів.
Усі скульптури зроблені із сірого граніту з українських кар'єрів. Деякі твори є абстрактними символами, деякі продовжують тему класичного мистецтва, але новою сучасною мовою.
Маршрут сформований з колекції скульптур Мистецького об’єднання "ЧервонеЧорне", яке організовує Канівський скульптурний симпозіум.
У коментарі для видання "Твоє місто" куратор проєкту Павло Гудімов зазначає, що мета — показати скульптури не на закритих виставках, а у відкритому доступі. Він додає, що художники не отримували вказівок щодо тематики, а "особлива увага" прикута до скульптури Василя Корчового, який виступає проти бодишеймінгу.
"Зараз є особлива історія з директоркою музею Голодомору Лесею Гасиджак. Це жахливо. Оця скульптура спрямована на те, щоб люди нарешті зрозуміли, що краса тілесна є у всіх проявах. Суспільство мусить зрозуміти, що час відходити від канонів краси", — пояснив Гудімов.
У соціальних мережах уже розгорілася суперечка — і щодо мистецької цінності скульптур, і чи варто взагалі у час війни займатися сучасним мистецтвом.
Павло Гудімов у соцмережі X (колишній Twitter) зауважив: "Хвиля гострих обговорень, яка піднялась навколо скульптури Василя Корчового «Впевнена», ще раз підтверджує завелику відстань між суспільством і культурою, яка сидить в бульбашці. Треба виходити назовні й комунікувати із суспільством. Бо так добра не буде".
Рієлтор, член Національної спілки журналістів України Роман Андрусяк у Facebook поскаржився, що "до Львова і далі продовжують звозити усілякий скульптурний непотріб! Отаких 8 скульптур встановлять у Стрийському парку Львова. Напевно, реклама кока-коли, фастфуду і «здорового способу життя»!"
У коментарях вистачає як згодних із такою позицією, так і опонентів.
Інші коментатори зауважують, що мистецтво працює на багатьох рівнях — пропонує ідеї для роздумів, емоції, противагу до усталених кліше, а не щось банальне, тому не можна засуджувати все, що не вкладається у межі світогляду.
"У Стрийському парку в 1966 році встановили скульптуру Ярослава Мотики оголеної жіночої статури у ставку. Тоді була та сама хвиля. Скульптору скаржилися, що у парку гулятимуть діти біля голого тіла. Був інший час, але скульптура там є досі", — раніше зауважував Гудімов.
Блогерка Емма Антонюк додає, що обурені скульптурою люди "просто не готові прийняти той факт, що люди можуть бути й такими".
А літературознавиця Марта Госовська нагадала про "Венер палеоліту" – статуетки жінок, які виготовляли первісні люди, і про натурниць Рубенса. Також додала, що за логікою обурених коментаторів не варто ходити в музеї, "щоб не зранити вразливу свідомість реалістичним зображенням різного тіла".
Сам Василь Корчовий вважає, що "покликання художника — ламати стереотипи".
Цькування Лесі Гасиджак
Юрист Клим Братківський написав на своїй сторінці у Facebook, що виконувачка обов'язків гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду, історикиня Леся Гасиджак не може очолювати музей, бо нібито має невідповідну зовнішність.
Медійники та люди зі сфери культури виступили на захист історикині, звинувативши Братківського у цькуванні.
Зокрема, омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що цькування людей за зовнішністю — неприпустиме явище в українському суспільстві.
Пізніше сама Леся Гасиджак заявила, що подасть до суду через образу честі та гідності.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
