Човен-довбанка, який виявили цими вихідними на берегу Десни у Чернігові, — унікальна знахідка. Як розповів Суспільному старший науковий співробітник Інституту археології НАН України В’ячеслав Скороход, раніше про існування таких типів човнів на Чернігівщині дослідники знали лише з етнографічних джерел і переказів. Попередньо відомо, що його використовували для промислового вилову риби. Вік човна — від понад 100 до 300 років. Більш точні дані можливо буде отримати після повноцінних досліджень і радіовуглецевого аналізу. Що для цього треба і чи можливо зробити човен експонатом музею, розповідаємо далі.
Човен на березі Десни виявив чернігівець. Приїхавши до річки, він побачив ніс човна, розкопав його трохи й повідомив про знахідку історикам.
"Видовбано з одного шматка деревини. Видно, що носова частина зроблена з одного шматка. Нарощені борти. Поверхня доволі рівна. Це вказує на те, що дошка пиляна. Пиляні дошки у нас з козацької доби з’являються", — розповідає історик Ігор Ігнатенко.
Ігор Ігнатенко припускає: сюди його могло змити під час однієї із повеней.
Знахідку оглянули фахівці Інституту археології. Старший науковий співробітник В’ячеслав Скороход каже: попередньо відомо, що це рибальський човен-довбанка, призначений для промислового вилову риби.
"Його довжина може сягати від восьми й до 10-12 метрів. Якщо звичайний човен-довбанка, однодревка. Вони по чотири з половиною метри, то вони на двох осіб, і його може нести одна людина".
В’ячеслав Скороход називає цю знахідку унікальною, адже раніше про такі типи човнів було відомо небагато. З його слів, попередньо можна говорити про те, що човну від понад 100 до 300 років.
"Традицію набивати бортові дошки на видовбаний кіль існували і до початку ХХ століття, а існували і в XVIII столітті. Тому у нас така широка дата. Але тільки аналіз чи супутній матеріал зможе показати. Схожі етнографічні замальовки й навіть фотографії ХХ століття таких човнів є".
Більша частина човна схована під п'ятиметровим схилом Десни.
І це одна із головних проблем в його подальшому дослідженні. Через імовірну довжину човна й висоту схилу без землерийної техніки й водяної помпи дослідити буде важко.
"Знахідка неабияка. Вона була би цінною і для самих крутих музеїв, і не тільки України", — сказав Ігор Ігнатенко.
Директор обласного історичного музею імені Тарновського Сергій Лаєвський каже — востаннє подібні роботи по музеєфікації човна на Чернігівщині проводили у 70-х роках минулого століття. За останні десять років знаходили два подібні човни.
"Жодного з них не дістали. Їх дослідили в тих межах, в яких вони стирчали з берегової лінії", — говорить Сергій Лаєвський.
Окрім археологічних робіт, каже директор музею, треба знайти спосіб доставити човен до Чернігова, а потім передати на реставрацію.
"У Маневичах Волинської області певний час тому була знайдена довбанка XVII-XVIII століття. То під неї був побудований спеціальний ангар, і там музей одного експонату. Треба консервувати, щоб деревина не руйнувалася. Я думаю, що поки ми розмовляємо, вона руйнується. В Чернігові таких приміщень немає. Але все це є на Хортиці. Вони його законсервують і сюди потім повернуть. Якщо буде визначений замовник, умовно кажучи, Чернігівський історичний музей, — треба шукати кошти, їм передавати".
"Ця сума буде не мала. Бо будь-які дослідження: археологічні, музеєфікація, вони на сьогодні не дуже дешево коштують. На мою думку, він вартує досліджень таких.
Сергій Лаєвський директор обласного історичного музею імені Тарновського
"Те, що сьогодні Десна нам видає — це та історія річкового транспорту, яка нам необхідна. І найкраще вона буде сприйматися не через модельки, а справжні човни".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
