Богдан Гаврилишин, працюючи в державних установах, був радником трьох президентів та 14-ти прем'єр-міністрів України. Про це під час проєкту Суспільне Тернопіль – "Державники", розповіла історикиня Тетяна Гаврилишин. Вона є співзасновницею кімнати-музею Богдана Гаврилишина, завідувачкою народного історико-краєзнавчого музею селища Коропець.
"У 1944 році, коли наступала червона армія, постало питання – як бути далі? Батько сказав, що потрібно виїжджати, тому що не знати, що їх тут чекає", – так розповідав Богдан Гаврилишин, каже історикиня.
"Богдан Дмитрович потрапив до Німеччини з сім'єю. Почув, що є табір для українських біженців і там почав здобувати середню освіту, яку він не закінчив у Чорткові. Зі 106 випускників цієї школи, яку організували українські вчителі для дітей, 103 здобули освіту у вищих навчальних закладах Європи і Америки".
Історикиня розповідає, що у 1947 році почався набір працівників до Канади і тоді Богдан Гаврилишин в Канаді почав працювати лісорубом.
"Пізніше Богадан Дмитрович працював барменом в одному з готелів і готувався до вступу до університету. Коли він здавав вступний іспит, то був останнім за результатах, але коли він закінчував університет в Торонто – був першим серед випускників. У той час в Женеві був створений інститут менеджменту, перший у світі приватний. Богдан Дмитрович поїхав, хоча перед тим йому пропонували роботу у провідних американських фірмах. Він казав: "Я міг би працювати, мене б чекали мільйонні статки і великий добробут", але вибрав розвиток себе, як людини розумового складу. Він навчався, потім його помітили і почав викладати. Після того, як директор інституту пішов на пенсію, Богдану Дмитровичу запропонували посаду директора. І він 20 років очолював Міжнародний інститут менеджменту у Швейцарії".
Богдан Гаврилишиин приготував доповідь, яка називалася "Дороговкази в майбутнє", де він передбачив розвал Радянського союзу й економічну кризу. У 1991 році Радянський союз, як держава, дійсно відійшов у минуле і Україна проголосила свою незалежність. Богдан Дмитрович зрозумів, що він повинен працювати для України, – каже Тетяна Гаврилишин.
"Україна для мене завжди існувала, хоча б і в думках. Де б я не був, що б не робив, я завжди думав про те, що можна було б корисного зробити для України", – казав Богдан Гаврилишин.
За словами Тетяни Гаврилиин, у в 1990 році, залучивши міжнародні інвестиції, Богдану Гаврилишину вдалося залучити міжнародні інвестиції для відкриття у Києві Міжнародного інституту менеджменту. Там навчалися майбутні керівники компаній, урядових установ і вони мали можливість навчатися сучасних методів управління,
"Також Богдан Гаврилишин залучив кошти американського мільярдера Джорджа Сороса, щоб заснувати в Україні "Фонд відродження" для формування громадянського суспільства, де він намагався донести сучасну візію бачення світу, як проходять світові економічні процеси. Намагався донести, як Україна повинна влитися в світ, зокрема у європейський простір".
Він вважав, що потрібно сформувати критичну масу молодих людей, які не знають радянської дійсності, людей активних, які не будуть чекати, що для них хтось щось зробить, а самі будуть діяти, сили віддавати для служіння своїй державі, своєму народу, своїй країні.
Він був довголітнім прихильником, і засновником, і почесним директором "Пласту" українського.
24 жовтня на Хрещатику, у своїй квартирі, Богдан Дмитрович відійшов у вічність. Він похований в Коропці, біля могили своєї мами, де він заповідав."
Що відомо про вшанування Богдана Гаврилишина на Тернопільщині
У Чорткові на честь Богдана Гаврилишина назвали вулицю, оскільки він був уродженцем Чортківського району – народився у селі Коропець.
