У 2023-му аграрії очікують зібрати 69 мільйонів тонн зернових та олійних культур, а експортний потенціал України може скласти понад 50 мільйонів тонн, говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Як після виходу РФ із "зернової угоди" Україна буде експортувати збіжжя та скільки воно коштуватиме — Марчук розповів Українському Радіо.
Про альтернативні шляхи вивезення збіжжя
Дунай був ключовим альтернативним шляхом, але обстрілів зазнав і порт Рені. Відповідно, це створює додаткове напруження з вивезенням зерна у цьому напрямку. Але річкові малі порти — напрямок, який дає можливість потенційно вивозити збіжжя щомісяця. Уже сьогодні ця кількість складає 2,5 мільйони тонн і є потенціал росту ще близько на один мільйон тонн.
Також є залізниця та автомобільні шляхи. Але там труднощі з блокадою українського імпорту до п'яти східноєвропейських країн, що зменшило потік транспорту в цьому напрямку. До цього щомісяця українська залізниця мала можливість реалізувати понад 1 мільйон тонн перевезень, а автомобільними шляхами виходило в межах 700-600 тисяч тонн. Після заборони залізниця має можливість реалізувати близько 600 тисяч тонн, а автомобілі — в межах 200 тисяч тонн. Тому нам важливо в процесі перемовин з Єврокомісією наполягати, щоб ті заборони скасували.
Зокрема, від поляків ми чуємо, що вони будуть вимагати продовження заборони, як мінімум, до кінця 2023 року. І це в умовах, коли ми не маємо виходу до Чорного моря через блокаду. Чути таке від союзників, звичайно, недопустимо. Тому робиться все можливе, щоб після 15 вересня імпорт запрацював потужніше.
Торік труднощі були більші, тому що пів року не працював експорт, і ми мали велику кількість перехідних залишків. Їх було більш як 20 мільйонів тонн. Нам доводилося швидко шукати альтернативні можливості, але це все не робиться оперативно. Робота почалася лише з серпня, коли запрацювали чорноморські ініціативи.
Що стосується сухопутних елеваторів, вони є інвестиційно привабливими на заході України, але інвестиції припинилися після заборони на імпорт української продукції. По-перше, коли не маєш можливості її рухати, набудувавши таку велику кількість сховищ, не знаєш, що з ними робити. По-друге — в умовах війни не так легко знайти інвесторів.
Росіяни розуміють, що збіжжя є одним з ключових напрямків експорту України. Блокуючи Чорне море, вони штучно підіймають ціну на збіжжя у світі, щоб потім запропонувати бідним країнам своє зерно, причому за високими цінами.
Про ріст цін на збіжжя
Продовольча агресія РФ, продовольчий тероризм до всього світу призведе до росту цін на продукти. Може вирости й продовольча інфляція. Для бідних країн виникне проблема зі збільшенням ризиків голоду, а отже не виключається можливість хвиль міграцій. Люди поїдуть до більш заможних країн, зокрема ЄС. Відтак виникає зв'язок внаслідок нероботи чорноморські ініціативи.
Наскільки може подорожчати зерно нового врожаю
Для українських аграріїв, на жаль, це не має значення. Бо ми від початку повномасштабного вторгнення працюємо в мінус за ціною на зернові. Тобто в Україні вони не є ринкові — в середньому на 40% нижчі через ризики і логістику. Водночас у світі може знову відбутися зростання цін. У минулому сезоні вони зросли більше ніж на 20%, коли був відсутній український експорт. Тому, якщо блокада продовжиться, не виключаю, можемо повернутися до показників минулого року і можливо, навіть трошки більше.
Про експорт в країни Африки
Якщо ми говоримо про експорт з портів великої Одеси — рухалося до 60% пшениці. Крім того, ми ще в рамках ініціативи Grain from Ukraine направили близько 250–300 тисяч тонн до країн, які перебувають у складній ситуації. Це врешті відіграло важливу роль, бо після заяви Росії про вихід з чорноморської ініціативи, Єгипет, який імпортує велику кількість сировини, особливо пшениці, заявив, що такий крок РФ не підтримує і буде шукати варіанти, щоб через інші шляхи купувати українську продукцію.
Те, що робить українська влада в контексті пошуку діалогу з Африканським континентом — це дійсно важливо з точки зору оперативних речей, які могли б сьогодні впливати на позицію Росії як продовольчого терориста. Загалом, спільний тиск Азії, Африки, Європи, і США має велике значення. Він має бути не лише у вигляді певних заяв, а й, можливо, треба застосовувати більше політичних та економічних дій щодо Росії, щоб вона відчувала, що, тероризуючи світ, їй нічого просто так з рук не зійде.
Китай теж активно виступає за продовження зернової ініціативи, і йому було б чим би поставити на місце Росію в контексті того, щоб ініціатива рухалася.
Яким очікується цьогорічний врожай
Ми зберемо на 6% менше від попереднього року, але це все одно хороші показники — в межах 69 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Це створює додаткову можливість для експортного потенціалу і гарантування продовольчої безпеки, тому що для забезпечення всередині країни нам потрібно 18-19 мільйонів. Решту можна спрямувати на експорт.
Крім того, якщо ми рахуємо ще перехідні залишки, які є сьогодні, це близько 9 мільйонів тонн зернових і олійних. Відтак експортний потенціал може скласти понад 50 мільйонів тонн, що потенційно вийде на фінансові надходження в межах 20 мільярдів доларів. Ми будемо відправляти збіжжя альтернативними шляхами й сподіватися, що найближчим часом чорноморська ініціатива все ж запрацює — з Росією чи без.
