Меморіальну дошку академіку Отто Шпенику відкрили в фойє Інституту електронної фізики в Ужгороді. Зробили це до 85-річчя з дня народження професора. Про це Суспільному розповіла директорка закладу Ганна Гомонай. За її словами, виготовляв меморіал скульптор Богдан Корж.
Меморіал розмістили у фойє закладу. Розповіла директорка Ганна Гомона. "Отто Шпеник разом зі своїм наставником Іваном Запісочним, поруч стоїть меморіальна дошка також, вони були засновниками цього Інституту. Він втілив життя ідею свого вчителя, завершив будівництво і став першим директором цього Інституту. 25 років він керував цим Інститутом. Це наш обов'язок — так увіковічити його пам'ять. Приурочили це відкриття до його 85-річчя. 14 липня, його день народження, йому б виповнилося 85 років",— розповіла жінка.

Ганна Гомонай, розповіла, чим займався Отто Шпеник. "Його знали в Європі та Америці, Азії. Він був першим у своїй галузі — атомних зіткненнях. Він перший багато чого відкрив. У нього були дуже гарні ідеї. Він не тільки досліджував експериментально, обґрунтовував теоретично. Сам розробляв багато оптичних приладів, які застосовував у своїх дослідженнях. Видатні фізики з Англії, з Америки приїжджали до нас в Ужгород, щоб побачити його роботи, щоб проконсультуватися і застосувати деякі ідеї в себе. Він перший академік НАН на Закарпатті",— каже директорка.
Виготовляв меморіальну дошку скульптор Богдан Корж. "Матеріали: камінь — мармур і бронза. Це найкраще поєднання цих матеріалів. Треба було зробити нормальну живу людину. Це досить складно, тому що фотографії мають одне освітлення, а ти тут ліпиш майже об'єм, тому мусиш підглядати сюди-туди і так далі. Цікаво було працювати, бо це конкретна людина. Тут мене нічого не стримувало. Треба було зробити живу людину", — розповів чоловік.

"Це дуже важливо для нас всіх. Для мене він був найкращим татом. Він був прикладом для мене. Він завжди був спокійним, миролюбним, дуже інтелігентним. Я взагалі не пам'ятаю, аби були конфлікти, аби він з кимось мав конфлікти, чи я б мав конфлікт з ним. Це дуже важлива риса характеру, на мій погляд. Він дуже любив свою роботу. Коли я був малий, то тато з колегами приходили на роботу в суботу і неділю. Мама іноді жартувала, що він більше любить роботу, ніж нас. Це були жарти, зрозуміло", — ділиться син Отто Олександр Шпеник.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads
