10 липня у Кабінеті Міністрів України відбулася нарада щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях (ДОТ), у тому числі працівників освітньої та медичної галузей.
Проєкт зі створення кадрового резерву для ДОТ експериментальний. Він передбачає підвищення кваліфікації людей, які хочуть працювати на деокупованих територіях в державних органах влади та військових адміністраціях.
За словами очільниці Національного агентства України з питань державної служби, майже 80% кандидатів хочуть бути зараховані саме до кадрового резерву у Криму.
«За першу добу 3 липня, як запрацював резерв, ми мали 82 заявки. Станом на 10 липня 13:00 маємо 342 у резерві відновлення, 301 анкета була оброблена та зарахована до резерву», – сказала Наталія Алюшина.
Аби потрапити до резерву працівників, що готові працювати на деокупованих територіях потрібно зареєструватись на сайті Національного агентства України з питань державної служби та заповнити анкету.
«Протягом 5 днів ми повідомляємо про зарахування до резерву. Перевіряємо на відповідність заповнених скриньок стосовно досвіду роботи та професійного досвіду. Причини не зарахування до резерву – відсутність громадянства України чи подвійне громадянство, якщо людина неправильно заповнила паспортні дані», – пояснила голова НАДС.
Згодом кандидат отримує повідомлення щодо зарахування до резерву, а після цього має скласти тест з 10 запитань на загальну ерудицію, зокрема знання Конституції, законодавства щодо державної служби, Європейської інтеграції та антикорупційного законодавства.
Також кандидатам необхідно заповнити мотиваційний опитувальник, який дозволить визначити наміри та мотивацію вступу до кадрового резерву.
«У подальшому, маючи такий резерв, ми можемо відгукуватись на запити з боку обласних військових адміністрацій. Губернатори будуть звертатись до національного агентства, щоб заповнити свої вакансії відповідно до потреб за напрямами. Ми зможемо надавати інформацію з нашого боку. Тоді, губернатор зі своїм управлінням персоналу будуть самі обирати собі людей з того переліку, який ми надамо», – пояснює Алюшина.
Вже зареєструвалась до кадрового резерву та склала всі необхідні тести задля подальшого зарахування у команду відновлення деокупованих регіонів волонтерка Наталія Лютікова. Вона в 2014-му, на початку окупації Криму виїхала до Києва, втім, розповідає Суспільному, переконана, що це тимчасово. Тож і обрала для себе реєстрацію на кадровий резерв Криму.
«Через те, що моя маленька батьківщина такий довгий час була в окупації, суспільство там надзвичайно постраждало від пропаганди та інформаційного впливу. Я розумію, що після деокупації мають бути люди, які допомагатимуть у зворотній інтеграції Криму із окупованого регіону в повноцінний регіон України. Я відчуваю в собі відповідальність за те, що знаючи, як Україна жила всі ці роки, її розвиток та реформи децентралізації та маючи необхідні знання, я можу бути тим провідником, який адаптує ці зміни в Криму. Мій професійний досвід дає мені переконання того, що я маю той внутрішній ресурс та ті знання, в яких я можу бути ефективною у вирішенні задач», – розповіла Лютікова.
Наталія – координаторка соціального проєкту «Окупація очима підлітків», в рамках якого збирають свідчення підлітків, зі сходу та півдня України про те, як вони сприймають російську окупацію українських територій.
«Таких молодих людей, за моїми підрахунками, близько півмільйона. Через цей проєкт я маю певні спостереження та розумію, що ці молоді люди, яким зараз близько 20 років – це найбільші жертви, які постраждали від окупації, адже фактично вони опинилися без права вибору. Якщо їхні батьки у свідомому віці вирішили йти їм чи не йти під вплив пропаганди, то ці молоді люди стали жертвами, бо не змогли навіть отримати свій перший український документ. На сьогодні вони, будучи вже повнолітніми й дорослими, не мають документів що засвідчують їхнє українське громадянство. Нічого, окрім свідоцтва про народження.
Коли я подавала заявку в кадровий резерв, я вказала декілька напрямків діяльності, в яких я бачу себе в реалізації державних органів. Я фінансист з величезним досвідом та за ці 9 років я стала непогано розбиратися в економіці органів місцевого самоврядування. Але найбільше мені хочеться бути корисною саме в сфері ментального повернення цих молодих людей в Україну й хочеться зробити все для того, щоб в момент, коли Україна деокупує Крим, вони не відчули те саме, що відчули наші діти у 2014 році. Щоб вони не бачили в нашій країні агресора чи окупанта. Треба екологічно нагадати їм про їхнє справжнє громадянство», – розповіла Наталія Лютікова.
Готуються до роботи опісля деокупації і в Міністерстві освіти України. Вже підготували проєкт постанови Кабміну про затвердження порядку формування кадрового резерву педагогічних працівників для роботи у закладах освіти на деокупованих територіях України розповів перший заступник міністра освіти Андрій Вітренко.
«У нас працює електронний реєстр, ми спільно з закладами вищої освіти готуємо програму підготовки кадрового резерву на деокупованих територіях. В університеті Шевченка вже підготовлені фахівці кадрового резерву, наступна група також проходить підготовку. Вже затверджена освітня програма для кадрового резерву, спеціалістів які будуть працювати на деокупованих територіях», – розповів Вітренко.
Водночас на сайті Міністерства реінтеграції України оприлюднили перелік закладів вищої освіти, які здійснюватимуть підготовку резерву освітян. Планують що таку роботу здійснюватимуть щонайменше 17 вишів, зокрема до списку увійшов і релокований з Криму Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.
Нині автори проєкту кадрового резерву працюють над фінансовим забезпеченням працівників кадрового резерву, розповіла міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
«Мотивація – це фінансове забезпечення, чи це буде відрядження, чи основне місце роботи, також: житло – житлом буде забезпечувати держава, безпекові питання. Ці речі сьогодні опрацьовуються. МОЗ зараз практикує місячні відрядження зі збереженням заробітної плати. У цьому є певна раціональність, зараз подивимось, що МОН запропонує», – пояснила Верещук.
Крим після деокупації потребуватиме державних службовців, освітян, медиків та правохоронців. За словами представниці Президента України з питань Криму Таміли Ташевої таких фахівців потрібно понад 50 тисяч.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook
