Менше половини опитаних жителів Рівненщини знають, хто є народним депутатом від їхнього округу. Водночас дві третини із учасників опитування вважають себе політично активними. Такі результати дослідження 11 липня презентували громадянська мережа ОПОРА спільно зі Школою політичної аналітики ПОЛІС.
Дослідження проводили протягом квітня-червня 2023 року в межах проєкту "Практична аналітика для парламенту". На першому етапі провели репрезентативне опитування громадської думки 1 227 жителів області, на другому – 12 експертних інтерв’ю із представниками органів місцевого самоврядування, бізнесу та самими парламентарями.
72% респондентів брали участь у виборах до Верховної Ради України 2019 року та місцевих виборах 2020 року. 59,5% опитаних готові долучитися до ініціатив народного депутата, які стосуються розвитку громади.
"Мета дослідження – зрозуміти, яку роль і значення жителі Рівненщини надають роботі парламенту як інституції та народним обранцям в теперішніх реаліях, які форми комунікації із депутатами використовують та як можна покращити взаємодію з ними", – йдеться у повідомленні.
Обізнаність про народних депутатів
42,8% респондентів знають прізвище народного депутата, обраного від їхнього округу або за списком партії від Рівненської області.
Серед найбільш впізнаваних:
- Олександр Ковальчук (27,9%);
- Сергій Євтушок (26,5%);
- Віктор М’ялик (18,3%);
- Сергій Литвиненко (17,3%);
- Олександр Аліксійчук (15,5%).
Обізнаність щодо діяльності народних депутатів
16,9% опитаних ("безумовно, так" і "скоріше, так") цікавляться діяльністю народних депутатів. Серед них найбільше респондентів віком 36-50 (25%), чоловіків (17,9%) та міського населення (20,8%).
Взаємодія з народним депутатом
Кожен десятий респондент будь-яким чином взаємодіяв з народним депутатом (11,7% від загальної кількості опитаних).
Серед народних депутатів від Рівненської області, з якими взаємодіяли респонденти, найчастіше зустрічається:
- Олександр Аліксійчук (17,4%);
- Сергій Литвиненко (16,7%);
- Віктор М’ялик (13,9%);
- Соломія Бобровська (13,2%);
- Олександр Ковальчук (9,7%).
Найчастіше взаємодіють з народним депутатом через звернення і скарги (45,1%) та через соціальні сторінки (31,3%), а найменше через прийом до депутата (13,2%) та відвідування звітів (3,5%).
Після повномасштабного вторгнення РФ потреба у взаємодії з народним депутатом, для більшості респондентів, залишилася без змін (67,8%). Водночас частка респондентів, які зверталися до народного депутата щодо вирішення певного питання чи проблеми зменшилася (17,9%), тоді як до введення воєнного стану частка таких респондентів становила 27,4%.
Також зменшилася частка тих, кому вдалося вирішити проблему (40,7%).
Народний депутат vs місцеве представництво партії
Для вирішення певної проблеми респонденти у більшості випадків звернуться до місцевого представництва партії (30,2%), ніж до народного депутата, обраного від їхнього округу (11,7%).
Для кожного п’ятого респондента байдуже, до кого (20,1%) і 8,1% респондентів зазначили, що звернуться і до народного депутата, і до місцевого представництва партії.
Пріоритети у роботі парламентарів під час воєнного стану
Абсолютна більшість респондентів (70,9%) вважають, що народний депутат повинен зосередити свою увагу під час воєнного стану на "забезпеченні потреб війська, обороні держави".
Серед інших пріоритетів респонденти виокремлюють:
- "боротьбу з корупцією" (52,4%);
- "контроль за використанням бюджетних коштів" (34,6%);
- "матеріальну допомогу соціально незахищеним верствам населення, як-от ВПО" (30,4%).
Джерела інформування про діяльність народного депутата
48,2% респондентів отримують інформацію про діяльність народних депутатів від Рівненщини з соціальних мереж. 25,3% — з центральних телеканалів. Майже кожен п’ятий опитаний дізнається про діяльність народного обранця з неформальних джерел (22,4%).
Більшість респондентів (54,9%) вважають, що депутати подають недостатньо інформації про свою діяльність, 10,2% респондентів зазначили, що інформації достатньо і вона зрозуміла.
Канали комунікації з народними депутатами
На думку респондентів, народним депутатам, обраним від Рівненської області, для комунікації з виборцями варто використовувати:
- особисті зустрічі з виборцями (82,1%);
- звіти народного депутата в медіа (74,5%);
- повідомлення в соціальних мережах (65,2%);
- зустрічі з помічником народного депутата в приймальні (58,5%).
Довіра до Верховної ради та розуміння її функцій
33,1% респондентів "цілковито" та "швидше" довіряють парламенту як інституції. Абсолютно не довіряє 23,2% респондентів, а швидше не довіряє – 42,1%.
Найвищий рівень довіри простежується серед респондентів віком 18-35 (37,5%), жінок (33,6%) та сільського населення (33,2%). Більшість респондентів (60,3%) вважають, що основною функцією Верховної ради є законодавча.
"Результати експертного інтерв’ювання свідчать про різний досвід взаємодії з народними депутатами представників органів місцевого самоврядування, громадського сектору та бізнесу. Усі опитані представники органів місцевого самоврядування зазначили, що оцінюють рівень взаємодії з народним депутатом як задовільний", – зазначили у громадській організації "ОПОРА".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
