Як зріс інтерес захищати українську мову. Пояснює уповноважений Тарас Кремінь

Як зріс інтерес захищати українську мову. Пояснює уповноважений Тарас Кремінь

Відсоток опитаних українців, для яких українська є рідною мовою, досяг рекордні 78% за останні 15 років. Про це свідчать результати опитування, проведеного центром Разумкова з 23-го по 31 травня 2023 року. Розмовляють вдома лише або переважно українською 68% опитаних, за межами дому — 65%. 74% респондентів вважають, що українською престижно спілкуватися серед друзів та колег.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів Суспільне. Спротив, як сприймає результати цього опитування.

Українська мова є рідною для 78%

Тарас Кремінь каже, що відсоток набагато кращий тому, що ця вибірка не дозволяє сказати про громадян України, які тримають сьогодні зброю в руках, про тих, які тимчасово перебувають за кордоном, про громадян, які не змогли долучитися до цієї роботи.

"Справді, динаміка є середньою по державі. Але якщо подивитися на ті тектонічні зміни в тих регіонах, де традиційно були білінгвали, тобто двомовні громадяни України, або там, де надавалося перевага не державній мові, то там справді відбулися кардинальні зрушення. Я кажу зокрема про свою рідну Миколаївщину, де останнім часом ефективно працює міська та обласна програми. Я кажу про Херсонщину, де майже в усіх об'єднаних територіальних громадах, підконтрольних українській владі, є місцеві мовні програми і я кажу і про Одесу. Це справді величезні результати", — зазначив посадовець.

Яка мова є рідною для українців
Фото: Суспільне Рівне

Збільшення присутності української мови

Тарас Кремінь розповів, що у містах Донеччини депутати працювали для збільшення присутності мови.

"Якщо говорити про Слов'янськ, то з року і дати їхнього визволення, ми активно працювали як народні депутати України, щоби справді збільшити присутність і частку української мови в закладах освіти. В Краматорську ми обговорювали законопроєкт Про освіту, який набув чинності 2017-го року. Він визначив українську мову як мову, гарантовану в освітньому процесі", — розповів чоловік.

Він наголосив, що українська мова — це не тільки мова, яку застосовують для професійного спілкування чи в побуті, це і мова, якою активно почали спілкуватися у світі.

"Наприкінці 2022 року ресурс DuoLingvo показав, що на понад тисячу відсотків збільшилися частка тих громадян інших країн світу, які вивчають українську мову. Тим самим вони висловлюють свою солідарність із народом України", — повідомив Тарас Кремінь.

Скарги на порушення мовного закону

За перше півріччя 2023 року надійшло удвічі більше звернень до уповноваженого із захисту державної мови, ніж минулого року. Посадовець каже, що некоректно порівнювати ці статистики, оскільки люди думали, як зберегти себе та як можна посилити обороноздатність свого міста чи села.

"Якщо говорити про статистику, вона є доволі позитивною, ми побачили сплеск звернень і скарг з тих регіонів, де раніше була спокійна ситуація. Лідер у нас — Київська область. З одного боку — це статистика порушення, з іншого боку — це сумлінність і відповідальність містян і мешканців, які почали набагато активніше реагувати на факти порушення у різних сферах", — зазначив посадовець.

Уповноважений розповів, що найбільше порушень фіксують в інтернеті й сфері обслуговування.

"Ми докладаємо максимум зусиль, щоби ці ситуації виправити. Ми наполягаємо і продовжуємо говорити про те, що в містах-мільйонниках обов'язково повинна бути ефективна регіональна мовна політика. Вона повинна бути не тільки сформована, але й ефективно реалізована", — поділився Тарас Кремінь.

Як змінилося ставлення українців до мови

Кремінь каже, що інтерес та увага до питань захисту української мови, культури, духовності й ідентичності є рекордним за роки незалежності:

"Мова освітнього процесу — українська, оновили зміст шкільних програм і тому в курсі із зарубіжної літератури ми не зустрінемо творів російських письменників. Подивимося на українських чиновників, що відбулося в сфері транспорту, в сфері обслуговування. Це справді революційні речі. Вносилися зміни до низки законів, затверджено низку інших документів, які посилюють статус української мови в медіа, в сфері обслуговування, у видавництві книг, заборона завезення книг з Російської Федерації тощо".

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок