Парламентська Асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі підтримала створення спеціального трибуналу щодо злочинів Росії в Україні. При цьому очікується, що ОБСЄ визнає підрив окупантами греблі Каховської гідроелектростанції екоцидом.
Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону "Єдині новини" повідомив народний депутат від фракції партії "Голос", член постійної делегації України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ Ярослав Юрчишин.
"Сьогодні (2 липня — ред.) відбуваються засідання комітетів. Зараз готується підсумкова резолюція, яка буде складатися з того, що напрацюють комітети: політичний, економічний, з прав людини та інші. З того, що вдалося вже досягнути українській делегації за підтримки наших колег з країн Балтії, США, Британії, це те, що буде запроваджено в обіг і визначено, що рашисти зробили на Каховський ГЕС, як екоцид", — розповів нардеп.
Він пояснив, що це означає порушення не лише правил ведення війни й Женевських конвенцій, але й порушення будь-яких міжнародних угод у сфері захисту довкілля. Окрім того, делегати наголошують на необхідності дотримуватися стандартів поводження з атомною енергетикою на тлі загрози теракту на Запорізькій атомній електростанції.
"Всі присутні чітко розуміють загрози, які є на ЗАЕС. Комітети Парламентської асамблеї ОБСЄ достатньо оперативно реагують на найактуальніші загрози", — зазначив Юрчишин.
Водночас деякі делегати намагаються зберегти для РФ можливість діалогу.
"Не всі делегації діють в спільних інтересах і адекватно працюють для забезпечення миру — а це ключова функція ОБСЄ. Наприклад, представники Швейцарії або соціал-демократи Німеччини намагаються, як вони кажуть, залишити вікно для діалогу з росіянами відкритим. Але більшість делегацій підтримують українську позицію, а не ведуться на переговори з терористами", — розповів депутат.
Народна депутатка від фракції партії "Слуга народу", членкиня постійної делегації України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ Євгенія Кравчук зазначила, що попри підтримку створення спецтрибуналу організація перебува є в глибокій кризі.
"Парламентська Асамблея ОБСЄ на своїх пленарних засіданнях, тобто, коли збираються всі делегати з 57 країн, ухвалює рішення більшістю — не консенсусом. Саме тому резолюції проходять наповнені здорового глузду і відповідають цьому моменту. Але ОБСЄ як організація вона, звичайно, заблокована. Це справді екзистенційна криза така ж сама, як Радбез ООН, де Росія блокує саме рішення. Зібратися поговорити можна. Але ОБСЄ на рівні комітету міністрів не ухвалювало спільних заяв з 2002 року, бо правило консенсусу постійно цьому заважало", — зазначила вона.
Окрім того, під великим питанням перебуває робота організації наступного року.
"У 2024 році Естонія повинна була мати президентство, і Росія разом з Білоруссю заблокували це рішення. Якщо інші країни підуть на компроміс, поставлять, умовно, нейтральну Австрію головувати на цей рік, це означатиме, що країна-терорист блокує демократичну країну Естонію. Українська позиція в цьому абсолютно чітка і дуже різка: краще пропустити цей рік, і не буде головування взагалі, і так рішення ухвалюються, ніж йти на подальші поступки країні-терористу", — наголосила Кравчук.
Попри це українські делегати намагаються продовжувати свою роботу.
"Те, що ми як парламентарі можемо зробити на рівні ПА, ми робимо. Наприклад, ухвалення рішення, що Асамблея не має збиратися в країнах, які видають візи росіянам, — це хоч щось схоже на справедливість. Бо змін до регламенту навіть ПА провести не може, тому що в постійному комітеті діє правило консенсусу — і Білорусь заблокувала, і Туреччина заблокувала зміни до регламенту. Ми сподіваємося, що спеціальний комітет по Україні пришвидшить хоча би реакцію. Бо чекати голосування раз на рік неприпустимо", — підсумувала нардепка.
