Архіви "Бабиного Яру" з’являться у вільному доступі. Як просувається робота над меморіалом Голокосту

Архіви "Бабиного Яру" з’являться у вільному доступі. Як просувається робота над меморіалом Голокосту

Ексклюзивно
Архіви "Бабиного Яру" з’являться у вільному доступі. Як просувається робота над меморіалом Голокосту УНІАН

Меморіальний центр "Бабин Яр" оцифрував 140 тисяч одиниць засекречених архівів часів окупації Києва нацистами. Що це означає на практиці, кому будуть доступні матеріали та що відбувається з меморіальним центром "Бабин Яр", в ефірі Українського радіо розповіла керівниця проєкту "Імена" Анна Фурман.

"Це досить великий обсяг документів, які вдалося оцифрувати разом із державним архівом Київської області. До них входять три великі картотеки, які надають персональну інформацію про людей: трудова картотека, картотека діячів культури та мистецтв, картотека жителів міста у період окупації", – розповіла Фурман.

Вона додала, що ці документи – персональні спеціально створені картки, що були заповнені в період окупації, на жителів, які мешкали на окупованій території в період з 1941 по 1943 рік.

"Деякі картотеки спеціалізовані, наприклад, картотека діячів культури та мистецтва містить інформацію про працівників театрів, інших культурних установ, які діяли та працювали в період окупації", – каже керівниця проєкту.

За її словами, вже у вересні планується запустити оновлений сайт фонду, де можна буде ознайомитися з оцифрованими документами.

Читайте також: Голова ІНП Антон Дробович: "Бабин Яр був до Хржановського, Бабин Яр буде й після нього"

Анна Фурман додає, що громадська дискусія навколо будівництва меморіалу – це добре, адже свідчить про розвиток суспільства, особливо, коли обговорюють настільки складні та важливі теми як для українського, так і для єврейського й інших народів.

"Ми плануємо почати будівництво меморіалу в 2023 році і закінчити ближче до 2026 року. Ми сподіваємося на цю здорову дискусію та загальну підтримку населення, оскільки ми прагнемо зробити місце, яке відвідують мільйони людей: і мешканці міста Київ, і люди з усього світу", – зазначила Фурман.

Експертка зазначила, що фонд фінансується приватними донорами, які не мають ніякого відношення до держави чи державних коштів, а меморіал будуватиметься на кошти фонду.

"У нас створені два великих наукових інститути у складі фонду, які проводять дуже багато проєктів, зокрема "Голоси", "Імена", "Розмова", "Бібліотеки", архітектурні проєкти, молекуляри, які будуть розташовані на території "Бабиного Яру" та інші приємні новини, які заохотять людей до вивчення історії, звернутися до нас, ділитися з нами інформацією, якщо комусь щось відомо щодо жертв трагедій "Бабиного Яру", – наголосила Фурман.

Що відомо

  • Проєкт "Дау" спричинив скандал у світі кіно у квітні 2020 року. Його режисера Іллю Хржановського, якого призначили художнім керівником меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", звинуватили у порушенні етичних норм через сцени з дітьми у фільмі, а відомі українські діячі культури вимагали його звільнити.
  • "Дау" Хржановського знімали у Харкові з 2008 по 2011 рік. Світова прем'єра відбулася у 2019 році. У 2020-му його показували на фестивалях в різних країнах. У зйомках "Дау" брали участь відомі політики, зокрема тодішній голова обладміністрації Михайло Добкін і народний депутат Нестор Шуфрич.
  • Ювенальні прокурори Харківської області відкрили два кримінальні провадження щодо сцен фільму "Дау. Дегенерація" за участі немовлят.
  • Уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денісова підтримала ініціативу проведення належного розслідування використання в зйомках "Дау" малолітніх дітей.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди