Перейти до основного змісту
"Щодня питають, чи є в нас місця". Зміни в роботі кропивницького центру матері і дитини за час повномасштабної війни

"Щодня питають, чи є в нас місця". Зміни в роботі кропивницького центру матері і дитини за час повномасштабної війни

"Щодня питають, чи є в нас місця". Зміни в роботі кропивницького центру матері і дитини за час повномасштабної війни
. Фото: Суспільне Кропивницький

Обласний центр матері і дитини, розташований у мікрорайоні Кропивницького селищі Нове, працює з 2012 року. В ньому можуть проживати вагітні жінки та жінки з дітьми до 1,5 року. Суспільне дізнавалось у директорки Центру Інни Жолобової, як змінилась його робота за період повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Про Центр

З 2012 року послугами Центру скористались майже 180 жінок. Заклад, зі слів його директорки, працює з метою запобігання й профілактика соціального сирітства: "Це коли жінка народжує і їй з дитиною немає де жити, або жінка має низький виховний потенціал, немає документів і підтримки або переживає насильство в сім’ї. Тобто є ризики відмови від дитини або того, що дитину, в її інтересах, заберуть соцслужби".

Наймолодша мешканка Центру – 13-річна дівчина з донькою, розповіла директорка: "Багато було 14-річних випускниць інтернатів, дівчат з сімей, які опинились у складних життєвих обставинах".

Жити в центрі жінки можуть безкоштовно, поки дитині не виповниться 1,5 року. А звернутись до закладу можна на 7-9 місяцях вагітності – як самостійно, так і за направленням соцслужб. Повний термін проживають близько третини жінок, розповіла Інна Жолобова: "Нас фінансує обласний бюджет. Жінок забезпечуємо харчуванням, найнеобхіднішими ліками й лікарським доглядом. Отримані соціальні виплати нині вони мають можливість накопичувати, адже ми отримуємо багато гуманітарної допомоги – підгузків, дитячого харчування й інших речей, на які раніше жінкам доводилось витрачатись, бо у нас не було можливості їх цим забезпечити. Нині ж вони ці гроші можуть витратити на ремонт чи відновлення власного житла, якщо воно в них є, або оренду чи купівлю житла".

У кожної мешканки Центру окрема кімната. В закладі є кухня з усією необхідною побутовою технікою й посудом. Прибирають мешканки по черзі.

В Центрі моніторять життя жінок після того, як вони йдуть. Кожна з них може скористатись супроводом соцпрацівники за місцем проживання, сказала Інна Жолобова.

Що змінилось 24 лютого 2022 року

До повномасштабного вторгнення РФ в Україну найчастіше причинами потрапляння в Центр були відсутність документів у жінки, житла чи належних умов проживання, неповноліття матері. Нині, крім жінок на сьомому-дев’ятому місяцях вагітності або з дітьми віком до 1,5 року, приймають і переселенок з дітьми, сказала Інна Жолобова: "Є жінки з Ірпеня, Херсону, Лисичанська. Усього в нас проживають близько двох десятків жінок, дев’ять з яких – переселенки".

Історія Яни з Херсона

Жителька Херсону Яна мешкає в Центрі з середини грудня 2022 року. З рідного міста виїхала вагітною: "Було дуже важко і страшно, адже після звільнення міста 11 листопада почалися регулярні обстріли. Вирішили їхати. Чоловік-військовий загинув 1 лютого 2023 року, син народився 21 лютого. Не встигли й розписатись. Назвала сина Ігорем на честь загиблого батька".

"Щодня питають, чи є в нас місця". Зміни в роботі кропивницького центру матері і дитини за час повномасштабної війни
Переселенка з Херсона Яна з сином Ігорем. Фото: Суспільне Кропивницький

В деокупованому Херсоні залишились друзі Яни, мати – на окупованій території Херсонщини, виїхати не може, сказала жінка: "Квартира моя в Херсоні розташована на підтопленій території. Тут (у Кропивницькому – ред.) спокійніше. Тут життя сина почалось, тут і буде тривати".

За час повномасштабного російського вторгнення в Україну, зі слів Інни Жолобової, через Центр пройшли майже 400 переселенок.

Топ дня
Вибір редакції
На початок