За 2022-2023 роки на Чернігівщині в бібліотеках списали майже 390 тисяч книг російською мовою. Про це Суспільному повідомила директорка департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Людмила Замай. З її слів, процес списання книг російською мовою, згідно рекомендацій Міністерства освіти і науки, триває у всіх бібліотеках області – їх 576.
Як на Чернігівщині позбуваються російських книг, чому важливий цей процес, книги яких російських авторів потрапили під списання, який відсоток російської літератури займає у книжкових фондах та як поповнюватимуть їх українськими книгами? Про ці та інші питання Суспільному розповіли директорка департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Людмила Замай, директорка Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Короленка Інна Аліференко та директорка Мринської публічної бібліотеки з філіями в селах Лихачів, Хотинівка, Плоске, Селище і Роздольне Юлія Байда.
Чому почали списання книг російською мовою
У Міністерстві культури та інформаційної політики 5 травня 2022 року оголосили, що з українських бібліотек вилучать російську пропагандистську літературу. Замість російських книжок бібліотечні полиці планують наповнити якісною українською літературою.
Міністерство культури та інформаційної політики України рекомендує, у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, у складі бібліотечних фондів не залишати видання:
- зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
- які пропагують війну, насильницьку зміну конституційного ладу або територіальної цілісності України;
- містять виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України;
- прославляють людей, які беруть участь у збройній агресії РФ проти України;
- видавництв та авторів, проти яких ввели санкції;
- автори яких публічно підтримали агресію проти України.
Бібліотеки не мають права вилучати та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам'яток, крім випадків, передбачених законодавством.
Як проходить процес списання російських книг на Чернігівщині
У кожній бібліотеці є комісія, яка приймає рішення, які саме книги підлягають списанню, каже Людмила Замай. Списані книги віддають на макулатуру, а за ці гроші поповнюють книжковий фонд.
"Ці комісії, які працюють при бібліотеках, вони приймають колегіальне рішення, потім пишеться спеціальний наказ, і в такому форматі вони списують. Вони укладають договори, і тоді у них забирають цей книжковий фонд, як макулатуру, і вона списується чітко. Але робота ця ще не повністю зроблена".
В обласній бібліотеці імені Короленка, зі слів Інни Аліференко, якщо російський автор потрапляє під санкції, то один екземпляр залишається. Доступ читач до неї не матиме. Загалом там ліквідували понад 11 тисяч книг російською мовою.
"Ми як обласна бібліотека, головна бібліотека області, ми зберігаємо всі видання, які є в нас в наявності, по одному примірнику, саме для науковців, для вивчення. Тобто, ми як наукова бібліотека залишаємо один примірник, а все інше, решта ми списуємо, здаємо у макулатуру. Ми очищаємо наші фонди від застарілої, зношеної та від літератури, яка відверто ворожа, російська література", — говорить Інна Аліференко.
На Ніжинщині у Мринській публічній бібліотеці та її філіях, процес ліквідації розпочався у січні 2023 року, каже директорка Юлія Байда. Допомагають у цьому діти.
"Коли почалося повномасштабне вторгнення, то свідомі бібліотекарі, свідомі українці, почали масово списувати російську літературу. От коли до нас заходять хлопців, які зараз воюють, і коли вони бачать, що ми займаємося списанням цієї російської літератури, вони просто кажуть: дякуємо вам за цю роботу і за цю підтримку”.
Загалом станом на 26 травня на Чернігівщині списали 389 тисяч 500 російських підручників.
"З трьох обласних бібліотек (Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Короленка, Чернігівська обласна бібліотека для дітей та Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва – ред.) вилучили 36 тисяч 500 книг. Чернігівська обласна бібліотека для дітей, вже виконала процес списання на 83%. Тобто, їм залишилось там усього 15%, щоб вилучити всю літературу. Я думаю, що вони у цьому році справляться до кінця року точно. Бібліотеці імені Короленка треба більше часу, тому що у них там фонди набагато більші" - розповіла Людмила Замай.
Який відсоток російських книг наявний у бібліотечних фондах Чернігівщини
У кожній бібліотеці різний відсоток книг російською мовою, говорить Замай. В обласній бібліотеці ім. Короленка, понад 70% усього книжкового фонду — це були книги російською мовою.
Як розповіла директорка обласної бібліотеки імені Короленка, російські книги там не закуповують з 2014 року.
"Ми очищаємо наші фонди від застарілої, зношеної й від літератури, яка відверто ворожа — російська література. Це процес не одноденний він ще триває, ми вже багато списали. В радянський час дуже активно формувалися фонди саме російською літературою", - говорить Інна Аліференко.
У Мринській публічній бібліотеці, що на Ніжинщині, російських книг близького 60%, каже директорка Юлія Байда.
"У сільських бібліотеках проблема яка? Це застарілої літератури багато, наприклад, ці радянські енциклопедії, скажімо такі видання, які вже неактуальні. Ми говоримо про те, що описується біографія тих діячів, які у нас заборонені до вивчення дітям".
Книги яких російських авторів вилучають
Зі слів Юлії Байди, Міністерство освіти та науки України оновило навчальну програму з вивчення зарубіжної літератури. Звідти вилучили твори російських та білоруських авторів.
"Проводимо списання книг тих авторів, які є в санкціонованих списках: Пушкіна, Крилова, Чехова, Лермонтова, Толстого, Тургенєва, Буніна, Мандельштама, Некрасова, Блока, Достоєвського і Грибоєдова. Також виключені твори Окуджави, Бикова, Єсеніна, Шолохова, Пастернака, Маяковського, Ахматової, Гумільова, Цвєтаєвої та інших".
Як поповнюватимуть книжкові фонди
В області діє Програма сприяння функціонуванню української мови, яка передбачає поповнення книжкових фондів. Їх планують оновити за п’ять років. На це передбачено понад чотири мільйони гривень.
"Я вважаю, що ми маємо вилучати із суспільного простору, і з простору бібліотек російські наративи, цю культуру, яка насаджувалася нам століттями. Для того ми маємо запропонувати українську і світову літератури, і ми будемо поповняти свої фонди, зокрема, не тільки благодійникам, а зараз уже завдяки Програмі сприяння функціонуванню української мови, яка прийнята", - говорить Людмила Замай.
У рамках Програми сприяння функціонуванню української мови у 2023 році передбачено 500 тисяч гривень на поповнення бібліотечного фонду у бібліотеці імені Короленка.
"Кошти ще не виділяли, тому що програма тільки прийнята, і у другому півріччі буде переглядатися бюджет. Ми вже запит до бюджету дали на 2023. Уже у цьому році будемо закупати книжки, як тільки виділять кошти. Ну там не тільки українські автори, там буде публіцистика, наукові видання, світова література", - говорить Замай.
Яку українську літературу потребують бібліотечні фонди
Зі слів Юлії Байди, Мринська публічна бібліотека потребує суспільно-політичні книги, природничо-наукові, технічні, про мистецтво, спорт, мовознавство, художню літературу для дорослих і дітей. Конкретних авторів не називає.
"Ми раді будемо бачити в нашій бібліотеці книжечку, але обов'язково українською мовою, бо ми хочемо вийти на той рівень, що російською літературою можуть бути лише рідкісні видання, чи, наприклад, література технічна, аналогів якої українською мовою наразі немає. Тому ось таким чином наше прохання до наших читачів, користувачів Facebook, щоб люди дарували власне українською мовою книжечки", — розповіла Юлія Байда.
"Нам дуже не вистачає літератури, саме українською мовою. І українських наших письменників, і класиків, і сучасних, і перекладів якісних. Така література нам потрібна, тому, звісно, намагаємося її купити", — сказала Інна Аліференко.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
