Азіміна, їстівні каштани та ірга: хмельничанка вирощує екзотичні ягоди та фрукти

Азіміна, їстівні каштани та ірга: хмельничанка вирощує екзотичні ягоди та фрукти

Азіміна, їстівні каштани та ірга: хмельничанка вирощує екзотичні ягоди та фрукти Фото: Суспільне

Фундук, хурма, мексиканський банан азіміна, їстівні каштани та ірга - все це росте та плодоносить у розсаднику Тетяни Васільєвої в Хмельницькому районі. Жінка розповіла, що екстремально посушливі осінь та зима та пізні заморозки навесні призвели до втрати урожаю багатьох культур, притаманних нашій кліматичній зоні.

«За 30 років роботи, у 2020 році вперше зовсім не вродила малина, бо восени й взимку не було вологи, кісточкові плодоносять де-не-де», - каже садівниця.

З 40 сортів абрикос у цьому господарстві після заморозків вистояв український пізній сорт «Київський красень». Тетяна Васільєва називає себе в сенсі вибору сортів патріоткою, бо віддає перевагу вітчизняним елекціям. Каже, що цього року пересвідчилася в правильності свого вибору. З мигдальних горіхів, яких в цьому господарстві вирощують 15 сортів, краще від решти плодоносить український «Делон».

Український пізній сорт абрикос «Київський красень». Фото: СуспільнеФото: Суспільне

Український пізній сорт абрикос «Київський красень». Фото: Суспільне

Садівниця додає: «добре показала себе хурма «Соснівська-2» української селекції, плоди якої дозрівають в нашій кліматичній зоні в вересні. З крупноплідної аличі цього року родить лиш вітчизняний сорт «Генерал». Ця алича, як і яблуня української селекції «Амулет», кожного року дають великі врожаї».

Найкраще цього року в розпліднику вродили груші. Їх обробили спеціальним розчином – кріопротектором, який підвищує температуру дерева на 3-4 градуси. Саме цей винахід українських науковців дозволив деревам перенести пізні заморозки. Не бракуватиме цього року й винограду та ожини. Щоправда, тільки морозостійких сортів.

У садку Тетяни Васільєвої достигає мигдаль. Фото: СуспільнеФото: Суспільне

У садку Тетяни Васільєвої достигає мигдаль. Фото: Суспільне

Та травневі заморозки не єдина проблема, через яку цього року в садівництві стався колапс. Розсадник знаходиться біля села Чабани, за 25 кілометрів від обласного центру. Коли в Хмельницькому були зливи й грози, тут не було жодного дощу.

Води в господарстві не вистачає, каже власниця розсадника. Щоб затримати вологу, ґрунт мульчують, рослини щодня поливають водою з криниці. Звідти ж набирають воду для декоративного ставка й квітників. Через брак вологи немає малини, кілька центнерів якої заморожували щороку.

«Вона уже в зиму увійшла без води, пагони засохли, це називається фізіологічне виснаження. 100 років такого не було, так сухо… Але не буде ожини, буде малина, не буде малини, буде ірга», - додає Тетяна Васільєва.

З одного куща канадської ірги збирають відро ягід. Фото: СуспільнеФото: Суспільне

З одного куща канадської ірги збирають відро ягід. Фото: Суспільне

Крім звичних для нас ягід, вирощують тут 40 видів високорослих чорниць з уп’ятеро більшими від лісових ягодами. З кожного куща збирають відро ягід. Як і з нової для нас ягоди-ірги канадської. Ці ягоди садівниця вважає перспективними культурами багатими на вітаміни та смачними.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди